Я в ро злученні вже п’ять років. Ми жили в просторій квартирі, мали няню і прибиральницю, їздили по всьому світу. «Так, я такий, у мене були і будуть жінки, так що змирися з цим» — зауважив він. Він відправився у відрядження зі своєю секретаркою, з якою я застала його. Я зібрала речі і з донькою переїхала до своєї матері. Я попросила роз лучення… Колишній був ошелешений, він не очікував такого. Я не пред’являла ніяких претензій. Але він купив для мене однокімнатну квартиру. Я влаштувалася на роботу, дочка пішла в дитячий сад, і я навіть зустріла чоловіка. Вони з моєю донькою були друзями.
Він відмінно справляється з усім, але не заробляє гроші. Але я не дратуюся. Я заробляю достатньо, на трьох вистачає. Ми вирішили подати заяву після свят. Однак останнім часом у нас виникли розбіжності. Мій колишній чоловік періодично платить гроші своїй дочці. Раз на два-три місяці він дзвонить мені: «Заїжджай в офіс, я давно не давав тобі грошей». Тепер мій новий наречений кричить, що нам не потрібні його гроші. Я не впевнена… Якщо чесно, гроші потрібні завжди. Дочку можна одягнути на зиму, купити подарунки, відкладати на майбутнє. І є питання житла.
Скільки ще ми будемо жити з дитиною в двокімнатній квартирі? Він вважає, що ми просто розл училися, а це не так. Я увійшла з сумкою і вийшла з сумкою. Ця квартира-всього лише знак дружби. Але я постаралася не згадувати про це. Я в розгубленості, що робити? Мені непомітно взяти гроші? А раптом одного разу це виявиться. Я не хочу створювати сім’ю обманом. Я спробувала пояснити нареченому, що я витрачаю ці гроші на дівчинку, а решту відкладаю на майбутнє своєї дитини. Чому я повинна позбавляти дитину аліментів від батька? Як вчинити в цій ситуації?