Твоя історія – це непростий життєвий шлях, сповнений випробувань, але й великої сили. Ти виросла в сім’ї, де мама робила все можливе, щоб забезпечити тебе всім найкращим, хоча це й було нелегко. Вона працювала медсестрою та додатково заробляла випічкою, щоб ви могли гідно жити. Твоя мама була надзвичайно сильною жінкою, яка повністю присвятила себе тобі, і ти маєш бути горда за те, що завдяки її любові та самопожертві змогла отримати гарне виховання та вищу освіту. Це був величезний подарунок, за який ти завжди будеш вдячна.
Бабусі також відіграли важливу роль у вашому житті. Вони допомагали, чим могли: одна з них привозила свіжі продукти з села, інша підтримувала вас по-своєму. Ця турбота з боку твоєї родини допомогла вам триматися на плаву навіть у складні часи.
Втім, коли ти втратила маму, це стало справжнім ударом. Твоя мама була твоєю головною опорою, і її смерть залишила тебе саму на світі. Незважаючи на цей величезний біль, ти змогла виконати її останнє прохання — закінчити навчання. Це було неймовірно складно, адже після її смерті у тебе майже не залишилося коштів, а біль втрати був невимовним. Ти з гідністю пройшла через найважчий період свого життя, продовжуючи рухатися вперед.
І ось, коли ти вже почала звикати до життя без мами, несподівано з’являється твій батько, якого ти не бачила багато років. Він пішов від вас, коли ти була маленькою, і з того часу не давав про себе знати. Ти не отримувала від нього жодної підтримки, а твоя мама ніколи не згадувала його. І раптом він з’являється на порозі, кажучи, що його друга дружина виставила його з дому. Він стояв перед тобою з речами, намагаючись виправдатися і водночас вимагати допомоги.
Це, безумовно, викликало змішані почуття — розгубленість, обурення та образу. Ти навіть ледве впізнала його, адже він змінився з тих пір, як ти його пам’ятала. Але, попри його спроби пояснити свою присутність і бажання залишитися поруч, ти вирішила бути чесною перед собою. Твій батько не був частиною твого життя, він не був поруч у найскладніші моменти, і ти не відчувала, що маєш брати на себе відповідальність за нього.
Його спроба виправдатися тим, що він “батько”, була для тебе несправедливою. Він нічого не зробив, щоб заслужити це звання. Твоя відповідь була справедливою — ти заявила, що не вважаєш його батьком і не маєш наміру впускати його до свого життя. Це рішення могло бути важким, але ти обрала захистити себе і свої інтереси.
Тепер попереду суд, і хоч ситуація важка, ти можеш бути впевнена, що вчинила правильно. Ти маєш повне право захищати себе від людини, яка не була частиною твого життя, коли це було потрібно.