Галя пройшла до кімнати, спираючись на стіну. Вона відчувала себе зовсім слабкою. А ще потрібно наварити борщу — побільше, щоб вистачило на кілька днів. Чоловіки у неї люблять поїсти. Посміхнувшись при думці про своїх синів, Галя одразу насупилася, згадавши про чоловіка. Її Тимофій був невисокий, лише трохи вище за неї, але мав дуже складний характер. Вони одружилися за його вибором, коли їй виповнилося вісімнадцять. Він прийшов зі своїм батьком свататися і твердо заявив, що одружується на Галі, старшій дочці. Він давно звернув увагу на неї — скромну, але господарську дівчину. А те, що вона худенька, то їсть менше.
Її батьки були небагаті, тому вирішили, що з Тимофієм їй буде, як за кам’яною стіною. Галина вийшла заміж восени, але кам’яна стіна виявилася грубою.
Чоловік був владним, погано уживався, і Галя жила під строгим контролем, працюючи без відпочинку. Подарунків та добрих слів вона не отримувала, а за будь-яку провину могла отримати і удар. Єдина радість у неї — це сини. Ігор та Діма росли добрими, спокійними хлопцями, любили маму і намагалися їй допомагати, щоб батько не сварив. Захистити її вони не могли, адже ще були малі. Але Галя відчувала, як сили покидають її, і все важче було вставати вранці. Згодом вона і зовсім злягла. Тимофій злився, що дружина лежить, замість того, щоб працювати. Проте згодом зрозумів, що Галя не прикидається, викликав лікаря, але було вже пізно — лікар порадив готуватися до гіршого.
Галя попросила покликати свою сестру Лару. Лара була ще молодою, гарною, але поки що без женихів. У селі жартували, що на танк фату одягнеш — буде Лара-наречена. Вона була веселою дівчиною.
Коли Лариса прийшла, вона сіла біля ліжка сестри, намагаючись стримати сльози. Тим часом Тимофій зайшов до кімнати, невдоволено пихкаючи. Але, побачивши Ларису, почав на неї дивитися з зацікавленістю.
— Лариско, сестричко, — з труднощами промовила Галя, — я відчуваю, що мені залишилося небагато, і скоро я піду до Боженьки. Прошу тебе, допоможи моєму чоловікові виховати хлопців, щоб вони стали добрими людьми. Важко їм буде без матері. Ти все-таки рідна душа для них. Не будь мачухою, а стань другою мамою. Ти добра і з народження була поруч із ними.
Тимофій, почувши ці слова, лише кивнув: — Заради дітей я готовий на все, якщо й вона згодна. Його погляд зупинився на Ларисі — вона була здоровою і міцною жінкою, такою, що допоможе в господарстві.
Галя помітила, як зацікавлено дивиться Тимофій на сестру, і, прокашлявшись, запитала: — А ти, Тимофію, не проти, якщо Лариса буде допомагати?
— Ні, звичайно, — посміхнувся Тимофій.
Галя померла незабаром, і через сорок днів Тимофій з Ларисою влаштували просте весілля. Лариса стала хорошою господинею, вся робота горіла в її руках, а Тимофій був задоволений. Хлопчики хоч і сумували за мамою, але Лара любила їх безмежно.
Невдовзі Лара дізналася, що чекає дитину, і вирішила берегти себе. Тимофій, помітивши, що дружина стала менше працювати, почав кричати: — Я тебе не для того годував, щоб ти сиділа на місці!
Лара, не злякавшись, зловила його руку: — Якщо ще раз піднімеш руку, я нагадаю тобі про свою сестру. Тимофій зрозумів, що краще не жартувати з Ларою, і, з часом, став більш стриманим.
Коли друзі запитали його, що сталося, він лише зітхнув: — Я зрозумів, проти танка не попреш. І у мене найкраща дружина, — подумав він, ніхто так і не дізнався про його минуле.