Не так давно в класі мого сина з’явилася нова дівчинка, Діна, яка походить із дуже небагатої родини. Усі знали, що вона живе разом із мамою, яка розлучилася з батьком. Він залишив сім’ю та навіть не сплачує аліментів. Проте ніхто й гадки не мав, наскільки складною є їхня ситуація, доки не стало відомо, що Діна часто залишається голодною.
Мій син навчається у звичайній школі, але організація там чудова — кваліфіковані вчителі, навіть є басейн. Для молодших класів обіди в їдальні безкоштовні, але починаючи з п’ятого класу, за них потрібно платити. Для нашої родини це не є проблемою, оскільки ціни доступні. Але для Діни та її мами це стало справжнім випробуванням.
Від сусідки я дізналася, що батько Діни не бере жодної участі у її житті. Раніше дівчинка ходила до приватної школи, але після розлучення мама більше не могла цього собі дозволити. Вони змушені були переїхати до бабусі в маленьку квартиру. Мама Діни працює безперервно, але грошей усе одно не вистачає. Попри це, Діна завжди охайна, старанно виконує домашні завдання, хоча через свою сором’язливість у неї мало друзів. Мама дівчинки завжди знаходила можливість здати гроші на шкільні потреби, навіть якщо суми були чималими.
Одного разу, коли я забирала сина зі школи, він несподівано попросив щось поїсти. Я здивувалася, адже знала, що він мав гроші на обід. Після кількох запитань він несміливо зізнався:
— Мамо, не сердься. Я віддав свій обід Діні. Вона була дуже голодна, а я можу поїсти вдома, правда?
Мене дуже зворушив цей вчинок. Я пояснила синові, що він зробив правильно, адже допомогти тому, хто цього потребує, — це благородно. А їжа вдома — не проблема.
Через кілька днів у школі відбулися збори. Деякі батьки почали скаржитися на Діну, звинувачуючи її в тому, що вона нібито “відбирає” їжу у інших дітей. Одна мама навіть заявила, що така дитина не повинна навчатися в їхньому класі. Багато хто підтримав ці слова.
Я не змогла стриматися:
— Це неправда! Діна ніколи ні в кого нічого не просила. Наші діти самі хочуть їй допомогти. Вона чудова дівчинка, і ніхто не має права її ображати.
Ще одна мама підтримала мене:
— Припиніть звинувачувати дитину. Ми всі знаємо, як їй і її мамі важко. Її мама працює на знос, щоб утримувати сім’ю. Вам не соромно вигадувати про дитину те, чого немає?
Вона підійшла до вчительки й передала гроші:
— Використайте це, щоб Діна могла харчуватися в їдальні хоча б місяць. І, можливо, вам слід повчитися у своїх дітей, які показують, що таке справжня доброта.
Після цього вона вийшла з класу. Настала тиша. Інші батьки почали розгублено переглядатися. Я також передала вчительці гроші, а за мною це зробили майже всі. Лише та мама, яка почала сварку, не дала нічого.
Зрештою, ми зібрали достатньо коштів, щоб Діна могла безкоштовно харчуватися в школі цілий рік. Я пишалася дітьми, які проявили людяність, і батьками, які підтримали це. Якби не їхня допомога, ситуація Діни могла б залишитися непоміченою, як це часто буває.