Ми з чоловіком жили окремо від батьків, але наш шлюб зруйнувався через постійний контроль його матері та сестри. Коли я поверталася додому, свекруха вже була в нашій кімнаті, начебто “щось перевіряла”. Йшла на кухню – вона за мною, ніби чай п’є, а насправді стежила за кожним моїм рухом.
— Коли їси, не користуйся телефоном. І з чужими чоловіками тут не переписуйся, — любила вона повчати. Моє пояснення, що це листування по роботі, її абсолютно не хвилювало.
Зрештою, обговоривши все з чоловіком, ми вирішили розлучитися. Перший місяць після розлучення я відчула полегшення — жила спокійно, без стороннього втручання. Життя почало налагоджуватися. Але за якийсь час я дізналася, що вагітна.
Як тільки про це стало відомо моєму колишньому чоловікові, а також його матері й сестрі, ситуація кардинально змінилася. Свекруха, Світлана Семенівна, і її дочка Лера почали регулярно відвідувати мене вдома.
— Яка радість! Уявляєш, я теж вагітна! — радісно повідомила Лера.
Що цікаво, після нашого розлучення ставлення Світлани Семенівни та Лери до мене значно покращилося. Я навіть не знаходила причин відмовляти їм у візитах.
Настав час, і я народила. Колишній чоловік регулярно виплачував аліменти, а мої батьки підтримували мене фінансово й морально. Незабаром Лера теж народила. Її чоловік — заможна людина, і вони з Лерою часто подорожували. Однак їхній маленький син ставав перепоною для таких поїздок. Вони вирішили, що найзручнішим рішенням буду я.
Лера почала привозити дитину до мене — на день, два, іноді й довше, поки я ще була в декретній відпустці. Я допомагала, адже це було нескладно. Але коли декрет закінчився, я влаштувала свою дитину в садок і повернулася на роботу. Тепер, коли Лера зверталася з проханням доглянути за її сином, я відмовляла.
Вчора ж вона знову прийшла до мене додому з дитиною. Цього разу навіть пропонувала гроші за допомогу. Я пояснила, що не можу, але Лера, ігноруючи мою відмову, буквально вштовхнула дитину до квартири й швидко втекла.
Довелося мені взяти її сина з собою на роботу. Тепер я серйозно думаю: чи не переїхати подалі від цього міста, щоб нарешті позбутися такого нахабного втручання?