Рома без стуку увійшов до кімнати, де я відпочивала. -Олено, мама нам куnила путівки до Єгипту. Дата вильоту – 25 травня, через тиждень. Хлопець увесь світився від щастя. Про намір мати Роми говорила ще давно, але я мільйон разів їй говорила, що до початку літа не можу взяти відпустку. На роботі мене не відпустять. Можна було перенести це трохи, але ні. -Ром, я ж мільйон разів казала, що не можу зараз взяти відпустку. Невже не можна було з путівкою зачекати? У моєму голосі проскочило роздратування. -Ален, ну ти чого. Мама хотіла нас порадувати! Поміняти зараз квитки вже не можна.
Знаєш, я, мабуть, без тебе поїду з сестрою, не пропадати ж подарунку. -Ну та йди, заради Бога. Як же набридло, що Рома у всьому слухається свою дороrу матусю. Справжній мамин синочок. Якщо мама сказала, що зараз настав час відпочити, то це навіть не обговорюється. Вона обов’язково має рацію! Ми зустрічаємось уже два роки. Вже рік як живемо разом. Живемо у квартирі, яку куnила мати Романа. У мене теж є своя квартира, але вона значно скромніша і знаходиться на околиці. Жити у центрі зручніше. Працюю тільки я, ми з Ромою живемо на мої гроші, їжа та комуналка за мій рахунок.
Мати Романа підкидає йому гроші на кишенькові витрати. Він навчається в університеті на першому курсі магістратури. Мати заборонила йому працювати під час навчання. Рома поїхав відпочивати, а я лишилася працювати. Незабаром мене відвідала Карина Андріївна та почала вимагати, щоб я доnомогла їй з ремонтом. -А чому я мушу вам доnомагати, поки ваш син відпочиває? -Ну ти ж хочеш стати членом нашої родини, значить маєш себе проявити з кращого боку. -Ну, у цьому я вже маю сумнів. Незабаром я зібрала свої речі та поїхала до себе. Краще жити скромно, ніж із такими людьми взаємодіяти.