Батько з матір’ю приїхали провідати мене і привезли багато овочів і фруктів з городу. І ось ми з мамою стоїмо біля плити і готуємося до зими, закриваємо помідори. Батьки привезли всього кілька ящиків. Після помідорів був черга компоту, вареня з яблук. У цьому році їх було дуже багато, доводилося думати, як реалізувати, щоб не зіпсувалися. Всі приготування йшли на моїй новій кухні, у щойно купленій квартирі.
Це була моя перша квартира, але до мене вона мала кілька господарів. Випадково мама помітила, що в квартирі чужі речі, і довелося їй сказати, що колишня власниця ще не переїхала, а на даний момент гостює у подруги на дачі і в пошуках кращого варіанта, а тягати коробки туди-сюди нелегко і не бюджетно. Мамі такий розклад був не по душі. -Нехай поживе в готелі. Занадто близько береш до серця чужі проблеми, — сухо обірвала вона мої слова.
-Дивись, щоб надовго не затрималася, — підсумувала мама. На цьому розмова про власницю квартири закінчилася. Ввечері повернулася колишня господиня і оголосила, що хоче скасувати угоду. -Майже всю суму можу повернути, — оголосила вона. Такого повороту я не очікувала, але не розгубилася і сказала їй, що угода вже відбулася, документи підписані, а зайвого часу і грошей у мене немає, і потім, ця квартира мені подобається. На цій ноті я обірвала неприємну мені розмову і пішла, а їй довелося забирати свої і знайти собі інше житло. Адже де це написано, що у колишніх власників є таке право?