Я батьків свого чоловіка люблю та поважаю, але коли йду до них додому, завжди беру для себе особисті речі. Хочу сказати, що стосунkи у нас чудові з нашого знайомства. Вони чудові люди, які завжди дуже гостинно зустрічають нашу родину. Я не хочу, щоб моя розповідь розцінювалася як осуд. У всіх є свій спосіб господарювати і побут, свої звички та переваги, просто іноді так буває, що такі речі у людей не збігаються, це в якомусь сенсі абсолютно нормально.
Так ось, того дня ми поїхали до батьків чоловіка, щоб доnомогти викопати картоплю. Із самого ранку на городі копошилися. І ось я заходжу в будинок, а там свекруха в тазі миє свої ноги і витирає їх рушником, який призначений для обличчя. Я була вражена, такого не чекала.
Свекруха, мабуть помітивши мій ошелешений погляд, почала пояснювати: -Я потім його все-одно в прання кіну. Правду кажучи, саме так вона і вчинила, але все одно мені якось ця думка неприємна, що хтось потім цим витира тиме обличчя. Тому тепер, коли ми їдемо до свекрухи, я особисто для себе беру рушники. Ніяк висловлюватись чи критикувати не планую, зрозуміло. Не мені вчити людей, як жити.