Все це сталося зі мною. Я побачила дві смужки на тесті. Не знала, як мені про це сказати Олегу. У нас із ним за день до цього була сер йозна розмова, він мені тоді прямо сказав: -Тася, Ти не сподобаєшся моїм батькам. Ти із дитя чого будинkу. Ми можемо зустрічатися, але одружуватися я на тобі не стану. Я вирішила, що говорити Олегу про ваrітність не буду. Народ жувати однозначно хотіла. Так минуло півтора роки, я наро дила, синові вже було 9 місяців. Я вже забула про Олега, як він з’явився та стояв у мене на порозі. -Тася, Ви бач. Я не можу без тебе. Повертайся до мене. Хто там у тебе? -Син. Далі він біг сходами вниз.
Мені було байдуже. Почуття мої давно минули. Я вирішила переїхати до села. Там все було по-іншому, люди добріші, допомагали. Я зустріла там Толю. Ішла з дитиною з магазину, будинок у мене далеко. Він вирішив допомогти мені із сумками, хотів підвести. Мені було не комфортно, але Толік вирішив проводити мене пішки, взяв мої сумки і ми пішли. Він тоді побачив, що господарство у мене в жалюrідному стані. Вирішив допомогти із парканом, сказав, що завтра прийде з інструментами. Мені було так не зручно. А потім він приходив до нас щодня, лагодив усе, що колись часом зламалося. Я йому дякувала своїм обідом.
-Тась, ти мені скажи. Ти ось дівка гарна, син у тебе росте. Де твій чоловік? -А Його ніколи і не було. Далі як фільм: він запропонував мені вийти за нього заміж. Він мені подобався весь цей час. Одного ранку, я думала він приїхав, а це батьки Олега. Мені трохи поrано не стало! -Тася, Виходь! Ми прийшли по онука! Навіщо тобі він? Живи своїм життям, ти ще молода. Тут приїхав Толя, він їх виrнав. -Відійшли від моєї дружини та мого сина. -Як твого сина? Олег сказав, що це його син. -Я не знаю вашого Олега. Ми з моєю дружиною давно вирішили, що це наш син. Господи, я була така щаслива. Обійняла Толика. -Я люблю тебе, Толя. Я хочу за тебе заміж. Ми одружені. Любимо та виховуємо трьох дітей.