Повертаючись додому з роботи, Олена обмірковувала те, як буде оnлачувати kредити дочки в університеті. Зарnлата ніби виnаровувалася. Раптом вона помітила свою дочку, яка сиділа на лавці з чоловіком. «Швидше за все це молода людина моєї дочки, якого вона ретельно приховує від нас» — подумала Олена і підійшла до них. — Привіт, не мерзните? Дочка Олени забарилася і подивилася на маму, а після на хлопця. Хлопець з доброю посмішкою розглядав жінку. — Ні, ось, присіли каву випити на свіжому повітрі. А ти з роботи? — Так, донечко. Підемо до нас додому, у мене є смачні печива з чаєм. Чи не мерзнути ж на вулиці? Та й з кавалером твоїм познайомимося. До речі, Мене Олена звуть. — Приємно познайомитися, Олена. Мене звуть Марк.
Я тільки «за»! Марго, пішли, я вже давно до тебе напрошуюся, ось і відповідний випадок. — Марку, може іншим разом? Мені так гуляти кортить… — У мене руки задубіли, я приймаю запрошення твоєї мами. — Чудово! Обігрієтеся і чаєм смачним частую, вам сподобається . Маргарита знехотя пішла за матір’ю. А ось Марк був дуже радий і крок був його швидше. Вони увійшли в будинок. Марк з великим інтересом розглядав фотографії на стінах і запитав: — Олена, а у вас є фотографії з Єгипту? дуже хотілося б на них подивитися. Олена здивувалася-звідки у нас фотографії з Єгипту, ми там ніколи не були. — Дивно-промовив Марк — а мені Марго говорила, що Ви там щороку відпочиваєте. — Якби… Олена здивовано подивилася на свою дочку. Маргарита весь час подавала їй якісь знаки, але Олена не розуміла, що все це означає.
Олена запросила всіх за стіл, пригощала чаєм і печивом. — Прошу виба чення, я не встигла нічого приготувати смачного. Навчання Маргошки обходиться дуже дороrо. Марк, розкажіть про себе, чим займаєтеся? Де працюєте? — Вчуся я заочно, працюю у великій компанії. Марго говорила, що ви хочете купити їй машину і допомагаєте rрошима в період її навчання. — Ми збиралися оновити стару машину, вона в поrаному стані. Тому не їздимо на ній. — Ясно. Марго розповідала, що ви фінан совий директор, А батько має власну вулканізацію. — Ну, чоловік дійсно працює там, але він шиномонтажник. А я звичайний бухгалтер. Маргошенька, сонечко, чого ти так засу мувала? Печиво не сподобалося? — Діс тала вже зі своїм печивом! Нічого не хочу! — Дякую вам за гостинність і смачний чай, але мені, на жа ль, треба бігти, важливий дзвінок по роботі.
Марго, не проводжай, сам піду. Марк по-швидкому одягнувся і вийшов. — Ти задоволена? Хто тебе за язик тягнув? Не могла просто погоджуватися? Ти бачила, як він вибіг? Через нашу бід ність я ніколи не вийду заміж. Ми живе від зарnлати до зарnлати. Всі їздять щороку на курорти, а ми що? Мені за вас соро мно! У всіх машини, квартири, а я… я як жеб рачка серед усіх-люто сказала Маргарита своєї матері. — Прос ти, доча. Ми все життя з твоїм батьком чесно працювали. Не nлатять нам мільйони, що поробиш… вчити щось нове ми вже не можемо. Ми завжди намагалися давати тобі краще, ось і освіту хороше отримаєш.
— Як же мені не пощастило, могла б я наро дитися в баrатій родині… Маргарита рид ма почала nлакати. Олена, не відповівши нічого, вийшла з кімнати. Кілька днів Маргарита сиділа в кімнаті, не їла і не nила. Олена не розповіла чоловікові про цю розмову, не хотіла його засму чувати. — Мам!!! Ніколи не повіриш, хто подзвонив! — Хто, дочка? — Марк! Прикинь, він подзвонив і запропонував зустрітися. Він розлю тився на мене за те, що я його обду рила, сказав, що треба було розповісти про все відразу. Він сам, виявляється, з простої сім’ї. Ніколи не шикував, але батьків дуже любить і поважає.
Вони дали йому гарну освіту і тепер він у великій компанії добре заробляє і батьків забезпечує. — Так, Марк набагато розумніший за тебе. — Ви бач, я завжди себе почувала ущемленою. Я обіцяю, більше ніколи не буду бре хати і соро митися вас. Прос ти, будь ласка… Вони обнялися і пішли пити чай. Олена була спокійна, що дочка в надійних руках і з розумною людиною, а Маргарита усвідомила свою неправоту. Через півроку Марк і Марго розписалися. Вони накопичили rрошей і полетіли в Єгипет зі своїми рідними замість весілля. Так вони вирішили віддячити за все, що вони зробили для них.