Іра прокинулася вранці від тремтіння по ті лу. Почувалася вона дуже погано, навіть було важко підняти голову з подушки. Вона розбудила чоловіка: -Здається я захворіла. Чи зможеш сьогодні відвезти сина в садок? -Дай мені поспати, мені на роботу незабаром треба. Сама відведи, потім йди до ліkарні. -Може, хоча б на ліkи гроші даси? -Ліkарні у нас безкоштовні, так йди.
Іра сяк-так встала з ліжка і пішла одягати сина. Все крутилося перед очима, вона відчувала, як у неї піднімається температура . А все тому, що чоловік ніяк не міг купити їй теплий пуховик. Старий уже не захищав від вітру, настільки вона його зносила за роки. А чоловікові було шкода грошей, зате собі він купує все найкраще. Як він сам каже, що він виходить в люди, в офісі кожен день, а дружина вдома, тому немає різниці в чому вона ходить . Після садка Іра пішла до ліkарні. Поки вона стояла в черзі, то в очах все почорніло і вона зомліла.
Прокинулася вона вже в кабінеті ліkаря. -У Вас гостре за палення. Зараз ми зроби ли вам систему, я випишу ліkи, потрібно, щоб удома хтось ставив уколи. Добре, що Іра мала невеличку заначку від чоловіка. На неї вона змогла купити собі ліkи. А коли повернулася додому, то одразу лягла в ліжко. -Ти Мені сніданок готувати не збираєшся? — Запитав чоловік. -У мене запал ення та висока тем пература, я встати не можу.
-Але якось до ліkарні та садка ти ходила, могла б і чоловікові їжу приготувати, а потім уже лежати весь день, поки я працюю! Іра не мала сил йому відповідати. Коли чоловік пішов, Іра випила ліkи і почала збирати свої речі. Вона забрала сина із садка, і вони переїхали до її батьків. Іра сама не помітила, як її чоловік став байдужою людиною. Вона подала на розлучення.