Вранці рано, поки чоловік ще спав, Алла за своїм звичаєм вийшла у двір будинку, щоб посидіти з подругами і попліткувати. Вони мали своєрідну традицію обговорювати своїх дітей. Першою розмову завела Ірина: -Як же твій Олег поживає? -Ну, так само, як і раніше. Все ще не може прийти у себе після відходу Наталії, самі розумієте. Він взагалі хлопець непоганий, просто йому для мотивації потрібна підходяща жінка.
Подруги кивнули, а потім перейшли на обговорення дітей Ірини. Несподівано перед сусіднім під’їздом загальмувала розкішна машина, за кермом була дівчина. Бабусі потяглися, щоб розглянути її. -Напевно дочка якогось багатія, — припустила Ольга.-А може чоловік чи kоханець багатий купив. -Так ні ж! Це ж Марина, колишня дівчина Олега . Мені про неї розповідали. Вона заміжня за звичайним мужиком. Вона сама всього досягла, займає серйозну посаду в банку.
Перед очима Алли з’явилися спогади п’ятирічної давності. Вона згадувала, як син привів знайомитися скромну дівчину з бідної родини. Але вона не сподобалася матері через соціальне становище. Вона змусила сина порвати із нею. «Як же я помилилася тоді» — подумала вона.