Літня бабуся продавала носові хустки та шкарпетки біля дороги, сподіваючись продати хоча б одну пару, щоби заробити трохи грошей. Ішов сніг, і надвечір ставало прохолодно. Кілька машин проїхали без зупинки, поки з великої чорної іномарки не вийшов чоловік років 40 із дорогим телефоном та товстим гаманцем. — Бабуся, скільки коштує такий шарф? — 50, за 40 віддам… — сказала бабуся. — Чому так дешево? – здивувався незнайомець, – я бачу, що це ручна робота, а це завжди дуже дорого коштує. — Ой, синку, я просто віддаю його за безцінь, щоб мати хоча б копійчину, — бабуся знизала плечима.
Чоловік зауважив, що машини проїжджають надто швидко, а бабусю ніхто не помічає. Він вирішив купити всі шкарпетки та хустки, заплативши по 50 за штуку. Потім він запропонував відвезти бабусю додому, бо на вулиці було темно та холодно. — Сідайте в машину, я вас відвезу, — сказав чоловік, — не бій теся, я вас не вкраду. А то який злочинець спочатку купує шкарпетки, а потім викрадає літню бабусю. Дорогою чоловік дізнався про життя бабусі та її важке минуле.
Двадцять років тому вона втратила дітей і ледве зводила кінці з кінцями, в’язала шкарпетки з вовни і продавала їх за ліки. Чоловік був глибоко зворушений і вирішив допомогти їй. Наступного ранку незнайомець повернувся до будинку бабусі і приніс їй кілька сумок з ліками, їжею та теплими речами. Він навіть найняв робочу бригаду, щоб полагодити дах її будинку та встановити бойлер для гарячої води. Бабуся була переповнена вдячністю та щастям. Правду кажуть, що янголи-охоронці існують, просто вони не мають крил.