Моя свекруха – жахлива жінка. Спочатку вона зробила так, щоб розлучився брат мого чоловіка, а потім зважилася взятися за нашу сім’ю. Вона не покохала мене з першого дня знайомства. Але я не бачила у цьому проблеми, оскільки жити з нею під одним дахом я не збиралася. Незважаючи на те, що мені було всього 26, я вже встигла купити собі квартиру, звичайно, за допомогою батьків. Мої батьки все життя прожили в селі, ми з сестрою теж народилися і виросли далеко від міста. З дитинства ми вміли робити все по дому та господарству.
Як би там не було, мене завжди тягнуло до міського життя. Навряд чи моє сільське минуле позначилося на думці свекрухи, оскільки дружина її старшого сина була родом із сім’ї інженерів, які все життя прожили в місті. Коли Олег, брат чоловіка, пішов із сім’ї, залишивши там двох дітей, і повернувся до мами, мій чоловік був проти такого вчинку. Мій чоловік любив і поважав моїх батьків, тому ми дуже часто їздили до них у гості до села. Ми працювали там протягом вихідних, а поверталися додому з набитими сумками з продуктами та різними смаколиками. Якось у вихідні ми вирішили нікуди не їхати, і залишилися вдома, щоби більше поспати.
Свекруха ж думала, що ми вже у селі, тож вирішила прийти до нас у квартиру. Коли вона зайшла, то до нас до спальні навіть не зазирнула. Відразу пішла на кухню, поставила собі чайник і зателефонувала до подруги. Я підійшла до дверей і почала слухати: -Так я спробую, як із Олегом. Тоді ж спрацювало. Та невістка ж не пробачила мого сина, коли почула від мене, що він має kоханку. І ця не пробачить. Як добре, що ми випадково були вдома. На щастя, чоловік стояв поряд зі мною – і також усе почув. Чоловік, несподівано для мене, накричав на свою матір, вигнав її з дому і наказав забути дорогу до нас. Увечері того ж дня ми поїхали до Олега. Розповіли йому про все, а потім зустрілися з його дружиною — і помирили kолишнє подружжя. Свекруха зараз не дзвонить ні нам, ні Олегу. Ми змінили замки, і порадили зробити те саме і Олегу.