І яких тільки суперечок не почуєш у кафе… За сусіднім столиком сиділи дві жінки: мати, до пенсійного віку, і дочка, років тридцяти. Було зрозуміло, що дочка успішна, ділова жінка. — Ну, і чого ти ще чекаєш? Роки щось летять. Тобі вже тридцять. Чим тобі Стас не догодив? Інтелігентний, врівноважений чоловік без шкідливих звичок. З доброї родини. Він тобі скільки разів уже кликав заміж? Три? Ну і чим він тебе не влаштовує? — Мам, ну я тобі тисячу разів казала, Стас дуже добрий як друг. Але я не можу уявити його у ролі чоловіка. Ну, не чіпає він мою душу, невже не розумієш? — сказала дочка.
— І скільки ще чекати на те, що зуміє тобі в душу влізти? І чи з’явиться він? А як не з’явиться? От я б не роздумувала. Одружилася б зі Стасом, дитину наро дила б, а там уже як доля повернеться. Може, він твоє сер це розтопить. А якщо ні, то розлу чіться. Ділов-то. — Зате якесь досягнення — заміжня побувала, — з іронізувала дочка. — А ти даремно насміхаєшся. Так, досягнення. Краще, ніж у дівках сидіти. Он на своїх подруг подивися. І заміжня побували, і дітей народили. А тепер можуть і про кохання подбати. А ти?! Ось уявімо, що я потенційний наречений, як по-твоєму, кого я оберу: розведенню чи стару діву? Не знаєш, то я тобі відповім — розведенню.
І знаєш чому? А тому що з нею все зрозуміло: покохала, вискочила заміж, розлюбила, розлу чилася. Буває. А з тобою? Нічого не зрозуміло? Чому в дівках засиділася? Або занадто високо себе думаєш, або навпаки, пройшла через стільки рук, що пробу ставити ніде. Ні в першому, ні в другому випадку у тебе жодних шансів проти розведення немає. Ось як завернула матуся. А мені справді стало цікаво — у кого більше шансів вийти заміж після тридцяти: у розлучених чи у старої діви? Що думаєте?