Моя сваха, Ольга Захарівна, nодарувала синові на весілля однокімнатну квартиру. Своя квартира – це чудовий подарунок для молодят. Молоді планували жити у цій квартирі доти, доки не підуть діти. З додатком у сімействі вони планували, що продадуть цю квартиру, додадуть материнський капітал, накопичення та куnлять більш просторе житло. Моїй онуці вже три роки. Найкрасивіша і найвихованіша дівчинка на світі. Днями донька втішила, що ваrітна другим. – Радість яка! Чотирьом потрібна квартира більша. Значить, настав час продавати однушку?
– Запитала я. – Свекруха забороняє продавати, – сумно зітхнула дочка. Як забороняє? Квартира власність зятя, Сергія. Відповідно до закону, сваха не має права будь-що забороняти. І яка їй радість від того, що онуки житимуть у тісноті? Вирішила поговорити зі свахою сама. По-дорослому. Якщо дітей не слухає, можливо, почує мене. – Квартира куплена до офіційного оформлення шлюбу. Таким чином, вона перебуває у одноосібній власності Сергія. Якщо вони її зараз продадуть і куnлять іншу, то твоя дочка, Інно, законним чином, без жодних зусиль і не вносячи жодної коnійки отримує права на частину квартири. А якщо, не дай Боже, вони роз лучаться?
– закінчила питанням свої обґрунтування Ольга Захарівна. – Типун тобі на язик, Ольга! Вони другу дитину збираються народжувати, Яке роз лучення?! І як у тебе язик обернувся брякнути таке? Скажи, краще, що ти не любиш мою Інночку, тому й опираєшся покращенню їхнього побуту! – обурилася я. Сергій спочатку намагався переконати матір, але потім припинив це марне заняття. Каже, що не може нічого зробити і йти наперекір матері. А мені здається, що зять просто рохля і мамин синок. Який із нього глава сім’ї, якщо навіть заради своїх дітей не наважується самостійно вирішити проблему?
Не знаю навіть, як і з якого боку підійти до вирішення проблеми? Чим допомогти дочці та онукам?Моя сваха, Ольга Захарівна, nодарувала синові на весілля однокімнатну квартиру. Своя квартира – це чудовий подарунок для молодят. Молоді планували жити у цій квартирі доти, доки не підуть діти. З додатком у сімействі вони планували, що продадуть цю квартиру, додадуть материнський капітал, накопичення та куnлять більш просторе житло. Моїй онуці вже три роки. Найкрасивіша і найвихованіша дівчинка на світі. Днями донька втішила, що ваrітна другим. – Радість яка!
Чотирьом потрібна квартира більша. Значить, настав час продавати однушку? – Запитала я. – Свекруха забороняє продавати, – сумно зітхнула дочка. Як забороняє? Квартира власність зятя, Сергія. Відповідно до закону, сваха не має права будь-що забороняти. І яка їй радість від того, що онуки житимуть у тісноті? Вирішила поговорити зі свахою сама. По-дорослому. Якщо дітей не слухає, можливо, почує мене. – Квартира куплена до офіційного оформлення шлюбу. Таким чином, вона перебуває у одноосібній власності Сергія. Якщо вони її зараз продадуть і куnлять іншу, то твоя дочка, Інно, законним чином, без жодних зусиль і не вносячи жодної коnійки отримує права на частину квартири. А якщо, не дай Боже, вони роз лучаться?
– закінчила питанням свої обґрунтування Ольга Захарівна. – Типун тобі на язик, Ольга! Вони другу дитину збираються народжувати, Яке роз лучення?! І як у тебе язик обернувся брякнути таке? Скажи, краще, що ти не любиш мою Інночку, тому й опираєшся покращенню їхнього побуту! – обурилася я. Сергій спочатку намагався переконати матір, але потім припинив це марне заняття. Каже, що не може нічого зробити і йти наперекір матері. А мені здається, що зять просто рохля і мамин синок. Який із нього глава сім’ї, якщо навіть заради своїх дітей не наважується самостійно вирішити проблему? Не знаю навіть, як і з якого боку підійти до вирішення проблеми? Чим допомогти дочці та онукам?