Наташа сиділа на гойдалці, не гойдаючись, а просто чекаючи. Вона чекала, коли нарешті закінчиться цей кошмар у будинку. Мама і її подруги спостерігали за бідолашною дівчиною з вікна.
— Катю, піди поклич Наташу, що ж вона знову на ніч дивлячись сидить на вулиці? — попросила мама.
— Добре, зараз покличу, — відповіла Катя, вибігаючи надвір. Вона підійшла до своєї подруги дитинства.
— Наташа, пішли до нас, через пів години вечеря буде готова.
— Ні, Кать, дякую, але мені вже соромно… я майже кожен вечір у вас проводжу, заважаю.
— Та перестань, кому ти заважаєш? Давай, пішли, бо замерзнеш.
— Ні, Кать, але дякую, — повторила Наташа.
Катя повернулася до будинку, а Наташа залишилася сидіти на гойдалці, продовжуючи дивитися на вікна свого будинку. Раптом звідти почулися крики, які ставали дедалі голоснішими.
Наташа миттю підскочила і побігла додому. Там вона побачила жахливу картину: двоє чоловіків, п’яних, лежали на підлозі, у одного з них в руках була розбита пляшка. А мама Наташі стояла посеред кімнати з порізаними руками, з яких текла кров, капаючи на підлогу. Наташа одразу почала шукати бинти та перекис. У цей момент до будинку приїхав місцевий дільничний і викликав швидку.
Маму Наташі забрали до лікарні, а чоловіків відвезли до відділку. Наташу трохи розпитали, а потім наказали йти хоч куди, головне — не додому. Вона залишилася ночувати у Каті. Однак коли поліція вирішила всі питання, ті чоловіки більше не з’являлися у квартирі. Мама повернулася додому і знову взялася за старе — почала пити ще більше і жахливіше.
Вона вже не була схожою на людину, це було щось чужорідне і огидне. Наташа більше не могла так жити, тому вирішила переїхати до самотньої бабусі. Вона працювала помічницею на фірмі і водночас закінчувала коледж. Бабуся, з якою Наташа жила, стала для неї як рідна.
Новина про смерть матері не викликала у Наташі жодних емоцій. Вона давно зрозуміла, що втратила свою справжню маму ще тоді, коли та піддалася алкоголю. Наташа з великими труднощами привела квартиру в порядок, довелося майже цілодобово її провітрювати. Вона не забувала про бабусю і часто навідувала її.
Перед смертю бабуся вирішила переписати свою квартиру на Наташу. У неї все одно нікого не залишилося, а Наташа допомогла зробити її останні дні життя трохи світлішими.