Ми з Марією знайомі сім років, три з яких у шлюбі. Я повністю задоволений своєю дружиною і нашими відносинами. Я б ні за що не поміняв наше щастя на щось інше. Однак, останнім часом ми стали замислюватися про дітей, але поки у нас в цьому сенсі мало що виходить. Але це не зіnсувало наші відносини. Ліkарі кажуть, що у нас є шанси народити дитину, просто Марії потрібно підлікуватися. Я в цьому сенсі на дружину ніколи не тиснув, вона теж хоче малюка і проходить курс ліkування. Я вірю, що наша мрія здійсниться. Марія познайомилася з Оксаною два роки тому. Вони працюють на одному і тому ж підприємстві.
Я зазвичай не лізу в справи дружини в питанні друзів, але ця дівчина мені відразу не сподобалася. Вона якось дуже зацікавлено стріляла в мене очима і звабливо посміхалася. Я відчував з її боку якусь неоднозначну увагу до своєї скромної персони. До активних дій вона перейшла через півроку. Стала дуже часто з’являтися в нашому домі і не пропускала нагоди, щоб, проходячи повз, не торкнутися або не притиснутися до мене. Я дружині нічого не говорив, думав, що це моя nараноя. Але коли Оксана дізналася, що у Марії проблеми з фертильністю, вона сама призналася мені в усьому. Вона прийшла тоді, коли Марії не було вдома. Я не хотів її пускати в будинок, але вона сказала, що в неї зі мною серйозна розмова.
Вже на кухні спокусливо посміхаючись червоними губами, вона спробувала поцілувати мене, коли я відсторонив її, вона зло кинула: -Маша безnлідна, а я тобі подарую дитину, куди ти від мене тікаєш? -Оксана, ви бач, але я люблю свою дружину. Навіть якщо Маша не подарує мені дитину, я її все одно буду любити. Я виставив її за поріг квартири, наостанок вона крикнула: -Ти ще про це пошкодуєш! Я не надав значення тоді її словами. Але зараз розумію, що вона щось нашіптує моїй дружині. Я не розповів Маші про діалог з Оксаною, бо не хотів турбувати. Вона і так зараз вся на нер вах через курс ліkування. Зараз вже пізно. Вона мені не повірить. Я не хочу, щоб ця сте рва зруй нувала мій шлюб!