Ми вже кілька місяців жили на орендованій квартирі, коли зрозуміли, що хочемо влаштуватися тут надовго. Тому ми поговорили з господинею та запропонували їй викуnити квартиру. Тільки домовилися, що гроші віддаватимемо частинами. Настав час знайомитись із сусідами. Навnроти нас жила подружня пара. Ми вирішили покликати їх на чай.
Все було чудово, ми говорили до пізнього вечора. Якоїсь миті чоловік прийняв мене за талію. У цей момент ми зрозуміли по очах своїх сусідів, що щось тут не так. Вони вибачилися, підвелися зі столу і поспішили піти. Минуло кілька днів, ми навіть забули про цей інцидент. Раптом у наші двері постукали. То був nоліцейський. Я відчинила двері, і співробітник сказав: -Вибачте за клопоти. Мені потрібно побачити ваше свідоцтво про шлюб. Я не розуміла, що відбувається. Як би там не було, пішла шукати папку з документами, витягла звідти потрібний папірець і простягла nоліцейському.
Той уважно все прочитав і повернув документ зі словами: -Дякую. Все в порядку. -Вибачте, а в чому справа? -Від ваших сусідів надійшов виклик, що у вашому будинку скоюється злочин. Нібито тут живуть юний хлопець і доросла жінка… Ми з чоловіком не могли стримати сміху. Більше того, чоловік був на рік старший за мене, але у нього була звичка – одягатися як підліток. А у мене більш діловий стиль, бо я працюю в офісі. Напевно, саме тому я здаюся набаrато старшою за нього. -А я тобі сто разів казала, що незнайомці вважають нас за маму з сином…