Не могла повірити в те, що моя мама просто брехала мені щодо тата і приховувала від мене те, що мій тато переписав будинок на мене, і зараз у мене є буквально все. Мама розлучилася з татом через одного чоловіка. Ми жили в селі, але маму це не влаштовувало-вона вирішила знайти собі варіант краще і перебратися в місто. Тато дуже важко переживав розлучення, але від мене не відмовився, він завжди цікавився мною і підтримував всі мої ідеї. Коли мені виповнилося 20, тата не стало, я часто приходила до нього додому, прибиралася там, і ось одного разу, коли я в черговий раз поїхала туди, зустріла сусідку біля хвіртки, і та мені сказала З посмішкою:
— Ну що, Світланка, прийшла в своєму будинку господарювати? Я здивувалася і сказала, що це батьківський дім, не мій, вона ж відповіла, мовляв, будинок цей переписаний на моє ім’я, і більш того, мій тато встиг купити квартиру в місті, оформивши і її на мене. Я не могла повірити в те, що мама мене обманювала і навіть мала нахабство вигнати мене з дому, адже її співмешканець і дочка від нього були мамі дорожче мене. Я не повірила сусідці, думала, що вона наслухалася пліток, яких було не злічити після смерті батька.
Я поїхала, нічого їй не сказавши. Мені захотілося поговорити з мамою. Коли я увійшла в будинок, вона вже з порога з агресією мене зустріла, сказавши, що мені там нічого робити, якщо я не буду жити за її правилами, ну і я заспокоїла її, сказавши що не хочу сваритися, і запитала щодо батьківського дому. Мама сказала, що я ніколи не потрібна була своєму татові, і все, що сказала сусідка – брехня. Але я ж з не наївних: я на одному сайті вбила дані і побачила, що будинок і квартира в центрі і справді належать мені. Тоді я, недовго думаючи, зібрала речі і пішла. Я досі не змогла пробачити мамі брехню, яка зіпсувала моє життя і нашу сім’ю.