Я розлучилася з чоловіком давно. Ми не любили одне одного, жили за інерцією. Розлучилися без скандалів: поговорили і вирішили розлучатися. Діти спокійно поставилися до нашого розлучення, вони все розуміли. Залишилися вони зі мною. Колишній чоловік опікувався дітьми, спілкувався з ними, регулярно платив аліменти. Я не працювала, займалася вихованням дітей. Мої батьки та мій брат допомагали мені всім. Особисте життя так і не склалося; у мене не було часу для себе: донька з сином вимагали уваги. Так минули роки, діти виросли. Нещодавно мій син одружився. У нього чудова дружина. Мені пощастило з невісткою. Ми ладнаємо один з одним. Вони живуть окремо ; вони мають доньку.
Вони часто приходять до мене. Дочка тепер у іншому місті, навчається на юридичному факультеті. Має хлопця, вони спілкуються, донька збирається вийти за нього заміж. Останнім часом вона практично не приїжджає, каже, що дуже зайнята. Незабаром у мене ювілей; я сказала дітям, що я не хочу відзначати. У день мого народження я сиділа і чекала на сина; він подзвонив і сказав, що приїде. Але до мене приїхала невістка з донькою. Я була в шоці, дуже здивувалася, коли побачила доньку: не чекала, що вона приїде. Ми з ними пішли до салону краси, потім дівчатка запропонували піти в торговий центр і вибрали мені гарну сукню.
Сказали, що запрошують до ресторану. Увечері разом поїхали до ресторану, де на мене чекали мій син та інші гості. Там був і мій сусід: не очікувала побачити його серед гостей. Мій син сказав, що він запросив його. Весь вечір він проявляв знаки уваги. Після урочистостей гості роз’їхалися. Я пішла додому, мені стало сумно від самотності. За півгодини мені зателефонував мій сусід і запропонував прогулятися. Я не відмовила. Стільки років ми жили поряд, але не знали одне одного. Потім він почав частіше приходити до мене. Минулого тижня зробив мені пропозицію. Тепер ми живемо разом. Мої діти раді за нас.