Незадовго до нашого весілля моїй дружині Ірині зробили дуже гарну пропозицію щодо роботи, але в іншому місті. Ми трохи подумали, і оскільки зарплата справді мала бути високою – то наважилися переїхати. Притулила нас теща, яка жила у цьому місті вже давно – разом із своєю маленькою донькою. Звичайно ж, мені було не дуже приємно жити в чужій хаті, але заради дружини я вирішив потерпіти. Проте дуже скоро з цією роботою в Ірини нічого не вийшло, і ми, на щастя для мене, переїхали до мого рідного міста. Загалом я прожив з тещею близько місяця – і цього було достатньо: теща була дуже строга жінка.
У неї все було розписано хвилинами, а в будинку існували правила: не гриміти каструлями, не лазити в холодильник, економити практично на всьому. Наш будинок – єдине, що лишилося у мене від батьків. Житло хоч і було невеликим, але тут було набагато краще, ніж у тещі. Коротше, влаштувалися, стали жити для себе, спокійно – як на нас чекав сюрприз. Якось рано-вранці в неділю в наші двері постукали. На порозі стояла теща з донькою та з валізами. Вона кинула всі речі до передпокою, і оголосила: -Тепер ми житимемо тут. Сподіваюся, місця для двох знайдеться. Незабаром виявилось, що теща з донькою жили в орендованій квартирі. А я про це і не знав.
І ось коли орендар підвищив плату на п’ять сотень, теща вирішила, що це для неї – непідйомна сума, і здала квартиру. Ми, звичайно, запросили їх у будинок, але ввечері, коли ми поклали доньку спати, сіли за стіл і почали думати, що робити. Я запропонував сплатити частину суму, яка була додана, адже це гарантувало мені спокійне життя. Але у тещі був свій варіант: -Мені у вас дуже подобається. Немає жодних сусідів, ніхто не шумить, місця повно, та й повітря свіже. Ми залишимося тут, а ви можете з’їжджати на квартиру. В сенсі? Вона що, з котушок зовсім з’їхала? Тобто. я маю віддати їй цілий будинок, і йти тулитися в одинушці, та ще й платити оренду? Звичайно, я не згоден. Ось тільки як її вигнати – я гадки не маю.