Коли я одружився зі своєю коханою у віці 25 років, ми обидва були успішними і володіли власною нерухомістю. Моя дружина мала однокімнатну квартиру, подаровану її тіткою, а я придбав трикімнатну квартиру, бо отримував хорошу запрлату. Ми були задоволені і насолоджувалися нашим спільним життям, і через три роки після весілля вирішили завести дітей. На наш подив, моя дружина заваrітніла двійнятами.
Через те, що моя мати не могла залишатися з дітьми протягом усього дня, ми найняли няню на ім’я Марія. Якось Марія згадала, що її хлопець, Микола, відмінний професіонал, але нещодавно він провалив співбесіди через сором’язливість. Наступного дня я влаштував його на роботу до своєї компанії системним адміністратором. Вони з моєю дружиною стали добрими друзями, і навіть були чимось схожі один на одного. Одного разу мені зателефонувала моя теща, довго говорила, вибачалася за те, що не сказала мені про все раніше . Але настав час, тому що вона випадково побачила мою дружину з Миколою в кафе… Те, що вона мені розповіла, стало для мене справжнім потрясінням.
Тому я зібрав їх увечері, щоб остаточно все пояснити. Виявилося, що Микола був зведеним братом моєї дружини. Батько кинув її і матір, коли їй був лише рік, але він доглядав її, можна сказати, здалеку — і стежив за її життям. Зрештою, у нього народився ще один син від іншої жінки, якому він лише недавно розповів про зведену сестру. Завдяки щасливому випадку Марія і Микола возз’єдналися, і ще довго не могли повірити своєму щастю. Я відчув полегшення і подяку за те, що в мене була така чудова дружина, і в якої тепер відданий брат.