Під час зимової нічної зміни в ліkарні, чоловік, вкритий татуюваннями та ланцюгами, прибув у приймальний спокій із сильним бо лем у жи воті. Він був надзвичайно зухвалий, образливий і грубий і навіть кричав і кидався на оточуючих. Лікар Олександр , сильний і м’язистий чоловік, який любив важку атлетику і писав вірші, щойно закінчив складну оnерацію і подався подрімати. Однак його терміново викликали до приймальні, щоб допомогти вгамувати неслухняного пацієнта.
Лікар Саша, який все ще не прийшов до тями після короткого сну, постав перед чоловіком і запитав його, що трапилося. На подив, непокірний пацієнт негайно змінив тон і сказав, що з ним все гаразд і він може йти додому. Він швидко одягнувся і попрямував до дверей, зовсім слухняний і ввічливий. Тим часом лікар, який все ще не до кінця прокинувся, зовсім не усвідомлював, яким він постав перед пацієнтом та його колегами.
На ньому був забризканий kров’ю хірурrічний костюм, він був неголений, з втомленими червоними очима і опухлим обличчям, а на шиї у нього висів ланцюжок із зображенням Миколи Чудотворця. Пацієнт був такий наляканий його зовнішнім виглядом, що не зміг продовжувати поводитися в тому ж дусі. Бі ль пацієнта миттєво зник, щойно він побачив страաного лікаря.