Ми з чоловіком вже кілька років не можемо нормально відпочити, і все через те, що наші батьки постійно використовують нас для своїх потреб. Мало того, що ми змушені працювати без перепочинку на роботі, так і у відпустці нас чекає те ж саме. Моя мама і свекруха завжди в курсі, коли у нас починається відпустка. Як тільки цей час настає, вони складають список справ, які ми з чоловіком повинні виконати. Цей список зазвичай включає такі завдання, як посадка картоплі, фарбування паркану, робота на городі, ремонт, але найбільше мені не подобаються заготовки.
Ми з чоловіком компоти і консерви не їмо, але свекруха переконана, що я повинна вміти їх готувати правильно. Вона стоїть наді мною кожного разу і кричить, якщо я роблю щось не так.
— Нічого не вмієш робити. Вже п’ять років заміжня, а простий компот не можеш зварити. Ну нічого, навчимо, — бурчить свекруха.
Найгірше те, що мої батьки погоджуються зі свекрухою. Мама постійно дорікає мені за те, що я нібито веду розгульний спосіб життя. Під цим вона має на увазі те, що я працюю і можу дозволити собі піти по магазинах.
Цього року ми з чоловіком вирішили змінити ситуацію. Ми пішли у відпустку, не повідомивши про це батькам. Забронювали заміський будинок, планували добре відпочити. Про свої плани вирішили розповісти батькам в останній момент. Як тільки мами дізналися, що ми збираємося їхати на все літо, вони одразу почали жалітися і намагалися викликати у нас почуття провини.
— Доню, а хто ж мені тепер грядки буде полоти? Я ж уже старенька, допомога потрібна. І вікна в квартирі треба помити, — плакалася мені мама у слухавку.
У сусідній кімнаті чоловік розмовляв зі своєю матір’ю, яка теж була не в захваті від нашого рішення:
— Я ж планувала ремонт, ти ж знаєш! Як ти можеш так підставити свою рідну маму? Я вже купила будматеріали, а тепер вони просто будуть лежати на підлозі, — дорікала вона.
Вони змусили нас із чоловіком почуватися винними, але я розумію, що це просто маніпуляція. Вони ставляться до нас як до безкоштовної робочої сили, і таке ставлення треба змінити. Ми теж люди, і маємо право на відпочинок, на те, щоб жити своїм життям, а не постійно займатися чужими проблемами.