Ірина та її мама жили разом, і кожен їхній день був схожий один на одного. Мама постійно нагадувала Ірині, що їй пора знайти чоловіка, народити дітей і не залишатися самотньою. У свої тридцять з гаком Ірина чула це щодня і починала дратуватися. Сьогоднішній день не був винятком. Мама знову завела розмову про те, що Ірина повинна піти на якусь виставку, де можна зустріти цікавих і розумних чоловіків. Ірина намагалася сперечатися, що всі ці розмови вже набридли, і що знайти хорошого чоловіка — це не так просто, як здається.
Зрештою, розмова перетворилася на суперечку, і, щоб уникнути подальших настанов, Ірина вирішила піти з дому. «Куди?» — думала вона, спускаючись сходами. Можливо, до подруги Лізи, з якою давно не бачилася. Ірина вирішила зайти до магазину, купити дещо для Лізи та її дітей і рушила до подруги.
Ліза, як завжди, зустріла її радо. Вони разом сиділи на кухні, і Ліза, як і мама, почала заводити розмову про знайомства та чоловіків. Ліза розповіла, що у чоловіка на роботі є новий начальник, і він міг би стати хорошою парою для Ірини. Але Ірина вже втомилася від таких розмов, тож невдовзі попрощалася з Лізою і вирушила додому.
На дворі вже сутеніло, і холодний вітер гуляв містом. Коли Ірина сіла на лавку біля свого під’їзду, раптом до неї підійшов незнайомий чоловік і сів поруч. Він пахнув дорогим одеколоном, але був явно напідпитку. Ірина хотіла піти, але раптом чоловік почав плакати. Виявилося, що він переживав важкі часи — дружина поїхала до Америки з їхньою дочкою. Ірина вирішила допомогти йому викликати таксі, хоча й була скептично налаштована щодо цієї ситуації.
На наступний день Ірина навіть не згадала про цей випадок, аж поки у двері не подзвонили. Відчинивши двері, вона побачила того самого чоловіка з квітами. Він прийшов подякувати їй за допомогу. Ірина була здивована, але запросила його до квартири. Чоловік представився Олександром, і вони почали розмовляти. Виявилося, що він не був гулякою, як подумала Ірина спочатку, а просто переживав важкий період у своєму житті.
Мама Ірини, побачивши, що до дочки завітав чоловік, не могла приховати свого задоволення. Вона навіть запропонувала Олександру сирники, які щойно приготувала. Зрештою, Олександр запросив Ірину на виставку, про яку вони згадували раніше. Ірина, хоч і не хотіла йти спочатку, все ж погодилася.
Через три місяці після цієї зустрічі Ірина стала дружиною Олександра. Ще через рік у них народилася донька. Мама Ірини нарешті дочекалася внучки, і вся родина була щасливою. Ірина знайшла свого чоловіка зовсім випадково — під час прогулянки холодної осінньої ночі. Як виявилося, щастя інколи чекає на нас там, де ми його зовсім не шукаємо.