Валя, у свої 64 роки, продовжувала працювати через постійні фінансові труднощі. Її чоловік, Михайло, був безробітним і покладався на невелику пенсію, а їхні дорослі діти час від часу потребували фінансової допомоги. Більшість їхніх скромних доходів йшла на ліки та оплату необхідних потреб. Того дня Валя почувалася погано — симптоми вказували на підвищений тиск. Вона попросила Михайла підвезти її до роботи, але він відмовився, заявивши, що не хоче витрачати гроші на бензин.
Змучена і з головним болем, Валя не сперечалася й вирішила йти пішки, розмірковуючи про всі труднощі свого життя. Після довгого, виснажливого робочого дня вона повернулася додому, де на неї чекала порожня квартира. Михайло залишив записку, що поїхав ремонтувати машину з друзями. Валя знала, що він не повернеться до пізнього вечора, а коли й повернеться, то, ймовірно, буде п’яний.
Вона зустріла цю самотність з полегшенням і вирішила трохи відпочити. Але її відпочинок перервали крики Михайла, коли той повернувся і почав вимагати вечерю. Він продовжував ображати її, говорячи, що вона погана дружина. Але Валя більше не слухала його. Вона просто піднялася з дивана, пішла до спальні й зачинила за собою двері, ігноруючи його голосні скарги.
Коли його крики нарешті вщухли, Валя вийшла з кімнати і спокійно заявила, що подає на розлучення. Незважаючи на його благання й обіцянки змінитися, вона була налаштована рішуче. Завтра почнеться новий розділ її життя. Вона звільниться від тяжкого ярма свого минулого, навіть якщо це рішення прийшло вже пізно.