Таня народила свою доньку, пройшовши важкі пологи. Лікарі повідомили їй, що більше дітей у неї бути не може. Ця звістка сильно вплинула на її чоловіка — він відразу охолов до дружини. Минув рік, і Таня дізналася, що чоловік має роман на стороні. Більше того, коханка чекає дитину — не одну, а дві. Мрія про велику сім’ю змусила чоловіка покинути Таню з маленькою Еммою на руках.
Життя змусило Таню самостійно виховувати доньку. Емма була дуже активною дитиною, тож Таня записала її на всілякі гуртки: малювання, танці, музику, англійську. Донька завжди чимось займалася, і Таня часто замислювалася, ким виросте її допитлива дівчинка. Вона помічала в Еммі природний материнський інстинкт. Емма любила гратися ляльками, розсаджувала їх у коло й влаштовувала імпровізовані чаювання. Таня милувалася цими моментами, думаючи, що донька виросте чудовою мамою.
У школі Емма проявляла лідерські здібності, організовувала різноманітні заходи. Вона легко знаходила спільну мову з однолітками. Таня була впевнена, що з її доньки виросте прекрасна мама. Коли Емма зустріла свого хлопця, Таня почала замислюватися про майбутнє. Хлопець був незвичний: худий, із довгим волоссям, завжди задумливий. Їхнє життя проходило у творчості — концерти, музика, спільні виступи. Вони створили свою групу й досягли успіху.
Але Таню турбувало інше. Роки йшли, а Емма й не думала заводити дітей. Одного разу Таня вирішила відверто поговорити:
— Еммочко, тобі вже 28 років. Час минає так швидко, а я все мрію поняньчити онуків. Коли ви вже плануєте народжувати?
Емма зітхнула:
— Мамо, ти хочеш, щоб я була як тітка Люда?
Таня розгубилася. Її сестра Люда мала чотирьох дітей і все життя проводила вдома: варила борщі, прибирала, прасувала, займалася побутом.
— Ну чому ж одразу як Люда? Хоча б одну дитинку народіть! — не втрималася Таня.
Емма подивилася на матір і спокійно сказала:
— Мамо, ми чайлдфрі. Прийми це спокійно.
— Чайлдфрі? Це якась хвороба?
— Ні, мамо, це означає, що ми не хочемо дітей. Ніколи. Хоча, можливо, з часом усе зміниться. А якщо ні, то ми можемо взяти дитину з дитячого будинку, якщо тобі хочеться няньчитися.
Таня зітхнула:
— Але ж так хочеться свою, рідну, кровиночку. Еммочко, подумайте ще раз.
Емма поклала слухавку. Таня залишилася в роздумах. Вона відчувала, що доньці важко говорити на цю тему. Можливо, це через молодість чи її стосунки з хлопцем. Таня все ще сподівалася, що з віком Емма передумає, і в її житті таки з’являться довгоочікувані онуки.