Я була дитиною, яку не любили. Уся любов і турбота матері дісталися моєму старшому братові. Наші стосунки з мамою ніколи не складалися. Якщо вона була неправа, я не мовчала, а брат був моєю повною протилежністю — покірний і слухняний. Напевно, саме через це вона любила його більше.
Коли мені виповнилося двадцять, я переїхала від матері. Тепер я орендую маленьку квартиру, працюю в книжковому магазині й мрію колись відкрити власну крамницю. Мій брат, якому вже 27 років, досі живе з мамою. Він працює охоронцем у продуктовому магазині, але гроші до сімейного бюджету не приносить. Усі свої заробітки він витрачає на азартні ігри, сподіваючись одного дня виграти велику суму, хоча поки що йому щастить тільки програвати.
Він завжди був наївним і нерозумним. Я ніколи не розуміла, чому мати так за нього тримається. Вона отримує невелику пенсію, але навіть у такому віці знаходить сили підробляти. Я кілька разів пропонувала їй фінансову допомогу, але вона завжди відмовлялася.
Одного разу брат почав зустрічатися з касиркою на ім’я Роза. Вона завагітніла, і брат переїхав до неї. Але Роза жила з батьками, а свого куточка не мала. У її сім’ї були правила: кожен, хто заробляє гроші, має вносити свій внесок у спільний бюджет. Проте мій “розумний” брат продовжував витрачати свої заробітки на казино. Коли батько Рози дізнався про це, він вигнав його з дому.
Так брат повернувся до матері. Його план жити за рахунок батьків Рози провалився. Роза залишилася одна з дитиною, але ні мати, ні брат не цікавилися долею малюка. Час від часу я навідувала їх і бачила, що нічого не змінюється.
Незабаром брат знайшов нову дівчину — Марію, і вона теж завагітніла. Брат спробував ту ж тактику: хотів переїхати до неї і жити за її рахунок. Я пожаліла Марію, адже не хотіла, щоб її спіткала доля Рози. Мені не склало труднощів знайти номер Марії.
Я подзвонила їй і прямо сказала:
— Мій брат не любить тебе. Його цікавлять лише твої гроші та квартира. У нього вже була цивільна дружина, яка народила від нього сина. Але її батьки швидко зрозуміли, що він лише паразитує, і вигнали його. Наша мати знає про все це, але мовчить. А я мовчати не можу, тому розповідаю тобі правду. Якщо ти мене послухаєш, то залишиш його. Він не принесе тобі щастя, лише біль і розчарування.
Після нашої розмови Марія розірвала стосунки з братом і вирішила позбутися дитини, бо не хотіла стати матір’ю-одиначкою.
Мати й брат дізналися, що це я розповіла Марії всю правду. Вони були розлючені. Мама заявила, що я їй більше не дочка, і прокляла мене.
Мені не важливо, що вони про мене думають. Я зробила так, як підказала мені совість.