Свекруха сама запропонувала нам оселитися у неї після весілля. Ми з чоловіком мріяли про власне житло, тож кожну копійку старалися відкладати. Я відмовилася від манікюру, до перукарні ходила раз на рік, фарбувала волосся вдома, а одяг купувала на секондах.
Микола теж економив, працював майже цілодобово, аби ми могли швидше накопичити. Але все змінилося, коли чотири роки тому заміж вийшла його сестра Алла. Свекруха почала говорити, що вона хотіла б допомогти дочці, але та змушена винаймати житло.
Проте Алла не поспішала селитися до мами. Вона жила у своє задоволення, подорожувала з чоловіком, відвідувала дорогі ресторани. Її гардероб складався з брендових речей, а руки прикрашали розкішні прикраси.
— От вони ніколи не куплять квартиру, бо всі гроші йдуть на оренду, — частенько зітхала свекруха.
Я на ці зауваження не реагувала. Та пів року тому мого Миколу мобілізували, і відтоді життя стало складнішим. Нещодавно мені виповнилося 30 років. Святкувати не хотілося — замовила додому піцу, і все. Без чоловіка гуляння втратило сенс.
Аж раптом він з’явився на порозі — у військовій формі, з квітами в руках. Це був неймовірний сюрприз! Але на цьому подарунки не закінчилися: він подарував мені сережки з діамантами.
Свекруха, побачивши це, ледь не вдавилася піцою.
— Ось як ви на квартиру збираєте! Я могла б Аллі допомогти, а пустила вас у свій дім! У моєї донечки таких сережок немає!
Це був мій перший настільки дорогий подарунок за багато років, і я була щаслива. Але Микола спокійно відповів:
— Мамо, не хвилюйся! Алла може переїжджати до тебе й теж збирати на квартиру. А ми тепер не заважатимемо, бо це не єдиний сюрприз. Я знайшов чудову квартиру, і ми можемо її купити!
Я заплакала від радості. Наступного дня ми почали збирати речі й переїхали у власне житло. Тепер ми живемо окремо, хоча мені іноді сумно, бо Микола через службу приїжджає дуже рідко. Однак у мене є свій подарунок для нього — скоро він стане татом.
Алла, як виявилося, так і не переїхала до мами. Мабуть, їй це було не потрібно.
Через цю ситуацію наші стосунки зі свекрухою остаточно зіпсувалися. Але я неймовірно вдячна чоловікові за його турботу та підтримку. А як ви гадаєте, чи варто продовжувати спілкування зі свекрухою після всього цього? Як би ви вчинили на моєму місці?