З першою дружиною у мене не склалося. Вона народила мені Настуню, а коли дитині виповнився рік, вона почала ночами зависати в інтернеті, як виявилося, вона там шукала собі нового чоловіка і за сумісництвом спонсора. Не довго думаючи, вона знайшла собі молодого багатого іноземця і втекла до нього, залишивши Настуню мені. Причому дуже доступно дала зрозуміти, що забирати її не збирається. І ось, я залишився з немовлям на руках. Зараз мені 45. Я був розгублений і наляканий, але швидко взяв себе в руки і всьому навчився. Потім знайшов денну няню, а вечора і вихідні, а також безсонні ночі, проводив з Настусею. І ось, півроку назад я зустрів Олесеві.
Красива, струнка, ноги від вух, сумка від кутюр і все таке. Як не дивно, вона мене запевнила, що просто обожнює дітей, і готова повністю взяти на себе турботу про мою Настуню. Я їй повірив, звільнив няню. Минув тиждень, я став помічати, що коли приходжу з роботи додому, моя дочка виглядає такою втомленою, що у неї не вистачає сил навіть пограти зі мною. На всі мої запитання вона просто знизує плічками, іноді плаче, але нічого не розповідає. Олеся пояснювала це «перехідним віком» і «дитячими закидони». З кожним днем ситуація все посилювалася. Наостанок перестала зі мною спілкуватися, не зустрічала мене з роботи, вечорами вона закривалася у своїй кімнаті і просто лежала в обнімку з плюшевим зайцем.
Одного разу я вирішив перевірити, що відбувається вдома, коли я працюю. Відпросився в обідню перерву і тихенько увійшов в квартиру. Коли я прийшов додому, то побачив, як моя 6-річна дочка готує борщ, а дружина сидить в «Однокласниках»! Я був просто в люті! На всі мої запитання Настенька нічого не відповідала, а Олеся намагалася переконати мене в тому, що просто попросила дівчинку перемішати борщ в каструлі, а сама присіла відпочити. Тут я взяв за руку Настуню і повів її в кімнату, де став ставити їй питання. Вона не витримала, розплакалася і все мені розповіла. Виявляється, з самого ранку Олеся видає Настусі цілий лист із завданнями, і моя дівчинка все це повинна виконати, інакше її чекає страшна кара.
Дочка показала мені цей список, тому що сьогодні Олеся ще не встигла його знищити. Занадто захопилася спілкуванням в соцмережах. Ця розмова відкрив мені очі на те, що собою являє Олеся. Коли я вийшов з Настиної кімнати, Олеся вже пакувала свої валізи; я не став їй заважати. У той же вечір я повернув додому нашу няню і зрозумів, що моя дочка — це моє найголовніше скарб, і жодна «глянсова красуня» не варто того, щоб наражати на небезпеку благополуччя моєї дочки!