Микола завжди мав важкий характер. Він знаходив причину для невдоволення у будь-чому, особливо якщо це стосувалося їжі, яку готувала його дружина. Вечеря вже чекала на столі — ароматні макарони з м’ясом. Однак, лише кинувши погляд на тарілку, Микола насупився і почав невдоволено бурчати.
– Знову ці макарони! Хіба я не казав, що хочу нормальне м’ясо, а не цю несмачну кашу? – вибухнув він.
Ольга, його дружина, лише зітхнула, але промовчала. Вона звикла до його докорів і намагалася тримати себе в руках. Вона старалася готувати так, щоб догодити чоловікові, але здавалося, що це було неможливо.
Раптом Микола, у пориві злості, схопив тарілку і жбурнув її об стіну. Макарони й уламки тарілки розлетілися по підлозі. Ольга застигла на місці, шокована його вчинком.
Але цього разу її терпіння вичерпалося. Вона випросталася і твердо, з викликом у голосі, сказала:
– Досить! Я більше не дозволю тобі так себе поводити! Ти постійно принижуєш мене, наче я не людина, а прислуга! Якщо тобі щось не подобається, можеш готувати собі сам.
Микола отетерів від її слів. Він звик до мовчазної терплячості дружини і не очікував такої реакції.
– Я стільки років стараюся, працюю, дбаю про тебе і наш дім, – продовжувала Ольга. – Але ти цього навіть не помічаєш. Пора тобі замислитися, що саме не так у нашому житті.
Закінчивши, вона вийшла з кімнати, залишивши його одного. Микола залишився сидіти серед уламків, охоплений суперечливими емоціями. Його переповнювали сором, злість на себе і тривога.
Наступного дня він почав змінювати свою поведінку. Спочатку це були несміливі спроби допомогти Ользі на кухні чи подякувати за вечерю. З часом він зрозумів, як важливо висловлювати вдячність і цінувати зусилля, які робить його дружина.
Ольга побачила, що чоловік почав змінюватися. Хоча спочатку вона сприймала це з обережністю, згодом зрозуміла, що його зміни щирі. Їхній дім наповнився гармонією та теплом, і вони разом почали знаходити радість у спільному житті.
Микола більше ніколи не піднімав руки на тарілки. Замість цього він став підтримкою для своєї дружини, і їхня родина відновила щастя, яке, здавалося, було назавжди втрачене.