Ігор сидів у своєму кабінеті, розглядаючи колекцію марок, коли раптово увірвалася його дружина Галина, розлючена і з напруженими щелепами. Він звик до її спалахів гніву і, не звертаючи на неї уваги, продовжував свої заняття. Це лише підсилювало її обурення. Нарешті, не витримавши, Галина оголосила, що йде від нього до нового чоловіка, якого не хотіла називати, підкреслюючи, як вона порівнює його вік і зовнішність з новим коханцем, який явно вигравав у цьому змаганні.
Ігор мовчки обмірковував її рішення, поки думки про дітей, які незабаром повернуться зі школи, не потурбували його. Галина заявила, що залишає дітей із ним, адже їхня присутність заважатиме початку нового життя з коханцем. За вечерею діти побіжно згадали про свої підозри щодо зради матері. Коли вони лягли спати, Ігор задумався над тим, як його колись щасливий шлюб перетворився на руїни.
Ігор познайомився з Галиною, коли йому було 40, а їй — всього 20, під час нічної прогулянки з друзями. Всупереч порадам батьків він одружився, сподіваючись, що вона знайде щастя у стабільному житті, яке він їй обіцяв. Проте, через місяць їхнє спільне життя стало рутинним, і Ігор знайшов нове кохання з Валентиною, жінкою свого віку. Проте Галина, усвідомивши, що її новий коханець пішов, повернулася, вимагаючи, щоб Ігор розірвав шлюб з Валентиною.
Ігор дав їй гроші й рішуче відправив подалі. Він одружився з Валентиною, і вони почали будувати спільне життя, ігноруючи Галинині відчайдушні спроби зруйнувати їхнє щастя. У результаті Галина повернулася до старого способу життя, яке призвело до розчарувань, тоді як Ігор нарешті знайшов любов у жінці, яка цінувала його і відповідала взаємністю на його тепло та турботу.