У мене є єдиний син, якого ми з чоловіком завжди забезпечували всім необхідним. Шість років тому він одружився, і я передала їм ключі від своєї батьківської квартири, яку до того часу здавала в оренду. Невістка Аня одразу мені сподобалася, була доброю і приємною дівчиною. Через рік у них народилася донечка, і я була безмежно щаслива. Однак у їхній родині згодом почалися проблеми.
Аня не раз скаржилася, що Тимур сильно змінився, але я спершу не надавала цьому значення. Згодом з’ясувалося, що в сина з’явилася інша жінка. Це стало причиною постійних сварок, і врешті-решт Тимур вирішив подати на розлучення. Навіть маленька донька його не зупинила. Він зібрав речі й переїхав до нової пасії, залишивши Аню з дитиною в моїй квартирі.
Перші шість місяців я не втручалася в їхнє життя. Але з часом помітила, що Аня не збирається шукати інше житло. Я вважаю, що після розлучення колишня невістка не має залишатися у моєму домі, адже у неї є свої батьки, які мали б допомогти. Однак вони жодного разу не підтримали її, і, як я зрозуміла, чекати допомоги від них марно.
Зрештою, я зважилася на непросту розмову. Я пояснила, що їй потрібно знайти нове житло протягом двох місяців, і навіть запропонувала матеріальну допомогу на початковому етапі. Аня виглядала розгубленою й засмученою, сказала, що не очікувала такого від мене. Вона згадала, що її донька вже ходить у садок і займається на секціях, і що переїзд ускладнить ситуацію. Проте через тиждень Аня разом із дитиною переїхала до своїх батьків.
Після цього вона повністю припинила будь-який зв’язок зі мною: заблокувала мій номер і сторінки в соцмережах. Відтоді я більше не бачила онуку. Я дуже сумую за нею, але не знаю, як знайти спосіб відновити наші стосунки. Можливо, мені варто поїхати до неї додому? Чи є у мене шанс повернути контакт із онукою?