### Юлія та її вибір: шлях крізь біль і спокути
Юлія сиділа у вітальні, замислено дивлячись у вікно, і підбивала підсумки свого життя. Чоловіка більше немає, а єдина дочка давно переїхала до іншого міста. Усередині панувала порожнеча, яку не могла заповнити ні робота, ні побутові турботи. Їй не вистачало тепла, підтримки, коханого чоловіка поруч.
**”Що б було, якби я тоді обрала Стаса?”** – ця думка не вперше майнула у її свідомості. Колись у студентські роки вона стояла перед вибором.
Зі Стасом вони були разом, поки він не познайомив її з Леонідом. Той, зачарований її красою та впевненістю, відразу почав залицятися. Стас намагався протистояти цьому, поговорив із другом, але Леонід твердо заявив:
— Я кохаю Юлію. І зроблю все, щоб вона була зі мною. Ти мені не перепона. Вона сама обере.
І Юлія обрала Леоніда. Спершу їхнє життя було сповнене пристрасті та мрій. Вони оселилися в маленькій квартирі, а незабаром у них народилася донька Катя.
Проте після народження дитини Леонід змінився. Він став надто ревнивим, підозрював дружину у всьому, навіть у надмірній любові до їхньої дочки.
— Ти весь час з Катею, а я залишаюся на другому плані! Я втомився отримувати залишки твоєї уваги. Нам потрібна няня, – наполягав він.
Юлія довго сумнівалася, але, щоб уникнути конфліктів, погодилася.
Одного вечора, повернувшись пізніше звичайного після зустрічі з подругою, вона почула дивні звуки зі спальні. Серце закалатало в грудях. Вона тихо прочинила двері…
**Чоловік зраджував їй з нянею.**
— Це твоя провина! – заявив Леонід, навіть не намагаючись виправдовуватися. – Ти завжди втомлена, у тебе постійно болить голова, ти віддалилася від мене. Я чоловік, і мені потрібна увага!
Юлія пробачила його, але у глибині душі зневажала. Вона вже не бачила в ньому того рішучого, впевненого хлопця, якого колись кохала.
Згодом Леонід захворів. Хвороба прикувала його до ліжка, і Юлія, незважаючи на все, доглядала за ним день і ніч. Але навіть у такі моменти чоловік не припиняв дорікати їй.
— Ти робиш це не з любові, а з жалю!
Леонід прожив ще пів року. Після його смерті Юлія подбала про гідний похорон. На церемонію прийшов Стас.
Коли їхні погляди зустрілися, її серце затріпотіло. Усе минуле спалахнуло в її пам’яті – ті щасливі моменти, коли вони були разом. Вона відчула, що хоче повернути ті почуття, що колись загубила.
Але Стас не міг пробачити. Він лише холодно подивився на неї, і цього було достатньо, щоб Юлія зрозуміла – минулого не повернути.