Я виросла в дитбу динку. Коли я познайомилась із Володимиром, думала, що він стане моєю родиною. Однак я помилилась. Спочатку справді все було добре. Володимир був із забезпеченої сім’ї, і я сподівалася, що колись ми одружимося і житиму як у Бога за пазухою. Але дізнавшись, що я ваrітна, він тільки поклав на стіл пачку грошей і сказав, щоб я пере рвала ваrітність. Я не змогла цього зробити і розлу чилася з ним. Пізніше, коли я зустріла циганку. Вона сказала, що дочки повторюють долю своїх матерів. Але я тоді проігнорувала її слова. У мене не було батьків, я вирішила стати найкращою у світі матір’ю для своєї дочки, щоб вона не відчувала того, що відчувала я.
Для Амілії я хотіла кращої долі. Коли дочка розповіла, що зустрічається із молодим чоловіком, я була дуже рада за неї. Як і Володимир Андрій, походить із заможної родини. У своїй уяві я малювала як добре житиме моя дочка після того, як вийде за нього заміж. Але Амілія дуже сумнівається в тому, що Андрій на ній одружується. Я згадала, як Володимир розповідав мені про своїх батьків та про те, як вони обирали для нього наречену. Мені стало страաно, що доля може повторитись. Але сподівалася на краще. Якось Амілія повернулася додому в сльо зах. Вона nлакала кілька хвилин. Гірко та невтішно.
Лише згодом, коли дочка заспокоїлася, вона розповіла, що сталося. Сьогодні вона дізналася, що ваrітна . Дочка поспішила поділитись цією радісною новиною зі своїм хлопцем Андрієм. Той сказав, що ні вона, ні дитина йому не потрібна. Додав, що батьки ніколи не дозволяють йому одружитися з такою бі дною дівчиною. Дорогою додому дочка, на автостанції зустріла циганку, яка сказала їй такі ж слова, як і мені: «Дочка повторить долю своєї матері». Я зрозуміла, кого вона бачила. Але циганка помиляється. Я, заваrітнівши, була одна в усьому світі. А моя дочка має матір, яка у всьому її підтримає і доб’ється того, щоб дочка не повторила долю матері.