Олена бачила діда свого хлопця лише пару раз за весь час відносин з Кирилом, її хлопцем. Але цих пару раз вистачило, щоб повністю скласти про нього враження. Дід був чоловік небагатослівним, похмурим, високим і дуже-дуже рідко усміхненим. За словами Кирила, таким він став після того, як на той світ пішла його дружина, бабуся Кирила, з тих пір дід став дуже замкнутою в собі людиною. Ось тільки навіть незважаючи на те, що дід був дуже серйозним, він був дуже доброю людиною. Особливо це стосувалося його відношенню до всіх його невісток. У Кирила було ще 3 брата з дружинами, які дуже тепло говорили про самотнього діда, втім, як і всі інші його родичі.
Ось тільки все це Олена ніяк не бачила своїми очима. Для неї дід Кирило був просто літнім, трохи дивною і замкнутою людиною. Перший раз вона його бачила, коли тільки знайомилася з батьками Кирила, а ось вдруге вони зустрілися зовсім скоро. Незабаром мало відбутися весілля Олени і Кирила, але вони не хотіли влаштовувати розкішне святкування, просто думали покликати найрідніших і влаштувати застілля вдома. За весь день дід не сказав ні слова, пив, майже не їв. Молодятам він подарував набір кухонних ножів, дуже навіть недешевий. Того дня Олена пішла спати дуже рано, адже їй рано вранці треба було на роботу.
І ось вже вранці, не поспала через шум гостей Олена прокинулася трохи пізніше, ніж планувала. Вона майже вже спізнювалася на роботу, але тільки перед виходом згадала, що вдома їсти нічого, але ж її чоловік теж повинен був поснідати. На кухонному столі стояла каструля, з супом. Каструля була повна, так що суп був приготований і не зворушений. Олена подумала, що це Кирило так подбав про неї, тільки прокинувшись, він сказав, що суп він не готував. Олена розпитала гостей вчорашнього застілля, що залишилися у них на ніч, в результаті виявилося, що перед відходом, дід Кирила приготував легкий суп, щоб молодим було чим поснідати. Ось тоді Олена і зрозуміла, чому всі так тепло про нього відгукувалися.