Після того, як моєї мами не стало, я вирішила забрати жінку з будинку для літніх людей, хоча вона мені зовсім чужа. Багато хто засуджує мене за цей вчинок, але я вважаю, що це було найкращим рішенням у моєму житті.

Advertisements

Мій вчинок став приводом для чуток і пліток серед сусідів. Вони думають, що я шукаю якусь вигоду, але мене це не хвилює. Я знаю, що роблю правильно, і впевнена в цьому більше, ніж будь-коли.

Три роки тому я втратила чоловіка, коли нашому молодшому було лише рік. Після його смерті до нас переїхала моя мама. Ми жили вчотирьох: я, мама, старший 5-річний син і 4-річна дочка. Але життя підкидає випробування, які ми не в змозі контролювати. Мама тяжко захворіла, і хвороба прогресувала не щодня, а щогодини. Три місяці тому її не стало.

Зараз я пишу це крізь сльози, бо її відсутність відчуваю постійно. Мені шалено бракує мами. Але давайте повернемося до історії.

У мене зі школи був близький друг Вова. Ми були нерозлучними, але він пішов хибним шляхом. До 18 років він уже мав досвід вживання заборонених речовин. Гроші на це він брав у своєї мами, Аніти Сергіївни, яка виховувала його сама й не могла нічого вдіяти. Кілька років тому я дізналася, що Аніта Сергіївна потрапила до будинку для літніх людей. Вова якимись махінаціями забрав у неї будинок, продав його, а гроші витратив на речі, що зрештою призвели до його смерті.

Аніта Сергіївна знала мене з дитинства, як і я її. Вона була близькою подругою моєї мами. Раз на тиждень, а інколи й частіше, ми з дітьми відвідували її, приносячи смаколики. Після того, як мами не стало, я почала приходити до Аніти Сергіївни ще частіше. Вона нагадувала мені маму, і поруч із нею я відчувала спокій.

Одного дня я вирішила забрати її до себе додому. Діти були у захваті:
— У нас буде бабуся! — радісно вигукнула дочка, коли я повідомила новину.

Аніта Сергіївна, почувши про моє рішення, розплакалася так, що мені довелося заспокоювати її ліками. Тепер ми знову живемо вчотирьох.

Я не можу не дивуватися: як у жінки, якій за 60, може бути стільки енергії? Щоранку вона прокидається о 6-й, пече млинці, потім увесь день щось прибирає, чистить, займається з дітьми. Якби я не забороняла, вона б узагалі залишила мене без жодної хатньої роботи.

Нехай сусіди засуджують мене скільки завгодно. Я знаю одне — це було найкраще рішення у моєму житті.

Advertisements