Я працюю в офісі всього рік, але вже встиг знайти друга. Його звати Євген. Ми часто спілкувалися під час перерв, і він нерідко розповідав мені про своє життя. У Євгена була дівчина Марія, яку я кілька разів бачив, коли вона приносила йому обід або просто заходила провідати його під час обідньої перерви. Марія справляла чудове враження: мила, весела, турботлива й уважна. Навіть легка заздрість з’являлася — я б теж не відмовився від такої дівчини. Інколи так хочеться повернутися додому й опинитися в теплих, люблячих обіймах.
Якось Євген здивував мене новиною, простягнувши запрошення на весілля. Я щиро зрадів за нього — молодець, що вирішив зробити такий серйозний крок. Сім’я — це не жарт. Настав день весілля. Стою серед гостей, чекаю на нареченого. Розглядаючи людей, мимоволі звернув увагу на наречену. Вона виглядала чудово у своїй білій сукні — справжня принцеса. Але мою увагу привернула інша дівчина, схожа на наречену, тільки ще красивіша. Було очевидно, що це її сестра-близнючка. Моя настрій одразу покращився — вирішив, що саме її запрошу на танець.
Однак дівчина виглядала напруженою й сумною. Вона постійно протирала руки та озиралася навкруги. Потім підійшла до нареченої, і вони, відвівши вбік, почали тихо шепотітися. Після цієї розмови обидві раптом сіли в машину й поїхали. Наречена втекла з весілля, і свято було скасовано. Я тоді навіть не зрозумів, що сталося.
Євген кілька днів не з’являвся на роботі. А коли нарешті прийшов, розповів мені все. Виявилося, що напередодні весілля він напився й, не думаючи, подзвонив сестрі нареченої. У стані сп’яніння він зробив дурну пропозицію — «замінити» її сестру, адже вона, мовляв, ще краща, й ніхто нічого не помітить.
Ситуація виявилася настільки абсурдною, що я не знав, як реагувати. Але, здається, Євген добре усвідомив, що сам зруйнував своє щастя.