Так сталося, що ми з Ірою жили в одній кімнаті гуртожитку і навчалися разом в одній групі. За п’ять років навчання ми стали дуже близькими. На останньому курсі Іра закохалася і вийшла заміж. Після цього вона стала більш потайною і перестала ділитися зі мною своїми думками. Закохана Іра почала краще одягатися, доглядати за собою, адже її чоловік Артем був модником. Вона намагалася відповідати його стилю.
Часто я бачила їх удвох у місті, але не наважувалася підійти — вони виглядали так ідеально разом, що не хотілося порушувати їхню гармонію. Ірині батьки подарували молодятам квартиру, тож вони з першого дня жили окремо.
Через рік після закінчення інституту я вирішила подзвонити Ірі.
— Привіт, Іро! Як сімейне життя? — запитала я.
На іншому кінці лінії я почула тільки тихі схлипи. Вона не відповідала. Тоді я почула її пошепки:
— Я в лікарні, — сказала вона тихо.
Я одразу ж уточнила адресу і поїхала до неї. Виявилося, що Ірине сімейне життя не було таким безхмарним, як здавалося. Нещодавно вона дізналася, що вагітна. А кілька днів тому Артем прийшов додому і побачив її на дивані. Не сказавши ні слова, він пішов на кухню, а звідти повернувся злим і почав сварку.
— Чому ти розляглася? Ні вечеря не готова, ні посуд не вимитий. Що за господиня з тебе? Навіщо я взагалі з тобою одружився? Я такий перспективний, а ти — сіра миша, — кричав він.
Іра намагалася пояснити, що почувається зле, що в неї болить живіт. Але Артема це не зупинило. Він продовжував кричати, аж поки вона не знепритомніла. Коли Іра отямилася, вона вже була в лікарні. Лікарі діагностували викидень.
— Після повернення додому чоловіка там більше не буде, — сказала мені Іра твердо, коли я відвідала її в лікарні. — Не хочу більше терпіти цього приниження і болю. Він ніколи мене не любив.
Коли Іра вийшла з лікарні, я допомогла їй дістатися додому. Артем навіть не приїхав до неї, надто “зайнятий” на роботі. Ми зібрали його речі, поки його не було вдома. Іра викликала слюсаря і змінила замки. Артему вона написала коротке повідомлення:
«Не дзвони та не пиши. Твої речі у під’їзді. Забирай їх і йди з мого життя. На розлучення подам сама».