“«Як же ви без доньки?» — запитала мене маленька дівчинка, підходячи в дитячому будинку.”

Advertisements

Ця історія трапилася п’ятнадцять років тому. Я була у дитячому будинку, коли до мене підійшла маленька дівчинка і раптово запитала:
— А у вас є дочка?
— У мене є лише син, і він вже дорослий, — відповіла я їй з усмішкою.

Дівчинка задумливо зітхнула і сказала:
— А як же ви без доньки?

Я була вражена її питанням.
— Якщо хочете, я можу стати вашою донькою, — несподівано додала вона.

В цей момент я не знала, що відповісти. Вона застала мене зненацька. Я дивилася в її невинні очі й водночас згадувала своє життя.

До народження сина я завжди мріяла про доньку, але потім у нас з чоловіком народився хлопчик, і я так і не наважилася на другу дитину. Її питання не виходило в мене з голови: а й справді, як же це — без доньки? І в якусь мить я сказала:
— Звісно, хочу!

Я обійняла її і вже не могла відпустити. Дівчинці щойно виповнилося сім років, а у дитячому будинку вона була з трьох років. Її батьки загинули в автомобільній катастрофі, і ніхто з родичів не захотів забрати її до себе. У її очах світилася справжня радість від того, що вона нарешті знайшла нову родину. А мені хотілося плакати від щастя, бо ця маленька дівчинка наповнила наше життя ніжністю, щирістю та радістю. Вона отримала не лише нас, але й велику родину та друзів.

Спочатку мій чоловік був проти цієї ідеї, але коли він побачив її, всі його сумніви розвіялися. Її доброта та щирість розтопили його серце буквально за хвилину. Жодних проблем із нею не виникало, окрім навчання. Виявилося, що вона трохи відставала у школі, але з часом і ця проблема зникла. До того ж, вона виявила неабиякі здібності до малювання і написання віршів.

Так пройшло її дитинство, і вона перетворилася на прекрасну молоду жінку, яка стала нашою гордістю. Вона була надзвичайно вдячною дитиною, що іноді мені ставало ніяково від її подяк.
— Як добре, що ти стала моєю мамою і тоді не відмовилася від мене! Спасибі тобі за це! — часто каже вона.

А я завжди відповідаю їй:
— Ти мала рацію, що без доньки ніяк. Я неймовірно щаслива, що зустріла тебе.

Я вдячна долі за те, що вона привела нас до цієї дитини, яка змінила наше життя на краще.

Advertisements