Вперше я відчула себе вкрай ніяково перед свекрухою, коли ми з чоловіком повернулися з весільної подорожі. Ми вирішили зупинитися у неї на одну ніч. Варто зазначити, що моя свекруха — зовсім не та, яку часто змальовують у стереотипах. Вона сучасна, не втручається в наші з чоловіком стосунки і не нав’язує порад. Мені пощастило в цьому відношенні. Того вечора вона зустріла нас у домашній сукні, ми трохи посиділи та випили.
На ніч вона постелила нам у залі, а сама пішла спати до своєї кімнати. Та зранку мене чекало несподіване. Свекруха будила нас у спідній білизні — майці та трусах. Я мало не втратила дар мови, а от мій чоловік відреагував абсолютно спокійно, наче це було для нього звично. У такому вигляді свекруха приготувала сніданок і навіть сіла з нами за стіл. Я не знала, куди подіти очі, щоб не зустрічатися з її поглядом.
Мені стало соромно за неї. Як можна так ходити перед своїм дорослим сином і його новою дружиною? Ввечері я вирішила поговорити про це з чоловіком, а він лише здивувався.
— Вона ж була у себе вдома, нехай носить те, що їй зручно, — відповів він.
— Так, але не в такому вигляді, майже напівоголеною, — заперечила я.
— Що тут такого? Тепер вона сприймає тебе як частину сім’ї. Радій, що вона не соромиться тебе, — посміхнувся він.
Ця ситуація збентежила мене, але, схоже, у їхній родині це справді було звичною справою.