Андрій виріс в родині матері-одиночки. Вона намагалася виховати сина у строгості, контролюючи його кожен крок, щоб він не потрапив у погану компанію і завжди був слухняним. Це дало свої плоди: Андрій став дисциплінованим, організованим, але водночас дуже замкнутим. Він не любив галасливих компаній, віддавав перевагу спокійному читанню в одиночці. У школі він був відмінником, але не мав друзів. Дівчата його не цікавили, він вважав їх поверхневими. В університеті ситуація не змінилася: Андрій чудово навчався, але так і не знайшов справжніх друзів.
На випускному вечорі він прагнув якомога швидше повернутися додому, але почався сильний дощ. У клубі зібрався натовп дівчат, серед яких Андрій помітив Світлану. Вона була першою дівчиною, яка справді привернула його увагу. Світлана запросила його на танець, і він не міг відвести погляду від неї. Так почались їхні стосунки. Світлана була на останньому курсі, а Андрій вже працював і орендував окрему квартиру. Вона часто повторювала, як сильно його любить, але Андрію було важко вимовити ці слова. Він не був романтичним, тому йому було складно висловлювати свої почуття. Він просто насолоджувався її компанією, слухав її, не обіцяючи багато.
Випускний Світлани настав, і Андрій поїхав з нею до університету. Поки він розраховувався з таксистом, Світлана вже вийшла з машини. В той момент утворився великий натовп, і Андрій поспішив подивитися, що сталося. З’ясувалося, що Світлану збив мотоцикл. Вона була непритомна. Андрій відчув такий сильний страх за її життя, що його емоції буквально захлеснули. Він так переживав, що мало не впав із ліжка. Але це виявився лише сон. Розплющивши очі, Андрій зрозумів, що запізнюється на справжній випускний Світлани. Він швидко купив величезний букет квітів, приїхав до університету, знайшов її і міцно обійняв. Страх, який він відчув уві сні, змусив його вперше зізнатися в своїх почуттях.