Сергій познайомився з чудовою дівчиною. Оксана була не тільки милою і доброю, а й дуже чуйною. Вона була тендітною на вигляд, але сильною духом. Жодного разу не показувала, як їй важко в певних ситуаціях, але при цьому довіряла Сергію, як нікому іншому. Коли він вперше побачив її і поговорив, одразу вирішив, що одружиться саме з цією прекрасною дівчиною. І кілька місяців тому зробив їй пропозицію, на яку вона погодилася.
Зараз, лежачи в ліжку, він думав про те, як вони зустрілися і як завтра вона стане його дружиною. Він відчував хвилювання. Вочевидь, всі чоловіки нервують перед весіллям, адже це величезний крок у житті, велика відповідальність. Це означало кінець холостяцького життя, новий етап. Тепер він не буде один. Він не міг заснути всю ніч, постійно крутився в ліжку, не переставав хвилюватися.
Ранок приніс ще більше клопоту, і Сергій навіть не помітив лист, який лежав на столі всю ніч. Коли вже настав час їхати до нареченої, його погляд впав на конверт. Це був тонкий білий папір, без підпису. Він взяв його в руки, не розуміючи, від кого це і для чого. Сергій відкрив конверт і почав читати:
«Синку, через кілька годин ти станеш чоловіком, на твої плечі ляже велика відповідальність. Ти вибрав чудову дружину. Вона гарна і добра, тому оберігай її, цінуй і люби. Навіть якщо з’являться проблеми, ти повинен пам’ятати, що ви не повинні бути однаковими у всьому. Ви різні, але разом ви — одне ціле. Ніколи не став своє «я» вище «нас». Поважай думку своєї дружини. Вона має оберігати сімейний спокій, тому уважно слухай її.
Не шукай підтримки в інших жінках, якщо виникнуть труднощі. Поговори з Оксаною, поясни, чого тобі не вистачає, але ніколи не зраджуй, бо це тільки принесе болю і руйнуватиме те, що ви будуєте разом. Я виростила тебе чесним, люблячим сином, і ти заслуговуєш бути таким самим чоловіком для своєї дружини. Ти з татом — найкращі чоловіки, яких я коли-небудь зустрічала. Любити і цінувати свою сім’ю — це важливо, але не забувай і про тих, хто тебе виховав. Ми тебе дуже любимо і бажаємо щастя!»
Після того, як Сергій дочитав листа, він зрозумів, що його обличчя мокре від сліз, яких він навіть не помічав до цього. Він відчув їх тільки після того, як закінчив читати. Вони текли по його щоках, і він зрозумів, що вибір, який він зробив, був правильним. Радість переповнювала його душу. Він був безмежно щасливий, що має таку чудову маму, і був вдячний їй за все, що вона зробила для нього.