Мій брат зі своєю родиною живе окремо від батьків, має двох синів і чекає на третю дитину. Невістка сподівається, що це буде дівчинка. Діти ще зовсім маленькі, дошкільного віку. В родині працює тільки брат, але його зарплата невелика. Батьки допомагають їм, взяли іпотечний кредит і купили їм трійку; батьки дружини також активно допомагають, купують меблі, постійно привозять продукти і фінансово підтримують. А брат з дружиною просто продовжують розширювати сім’ю.
Між нами з братом ніколи не було особливо теплих стосунків, бо ми з різних сімей. В дитинстві я часто залишалася у бабусі з боку батька. Я її дуже любила, хоча мама не ладнала з нею, та не забороняла мені спілкуватися з батьком і бабусею. Бабуся залишила мені свою дачу, яку побудував мій дідусь, якого я так і не бачила. Будинок був дерев’яний, я завжди дуже любила цю дачу, відпочивала там від усіх і від міського шуму. Я часто їздила туди, це був мій улюблений куточок.
Одного разу брат попросив пожити на дачі, адже в місті стало нестерпно спекотно, і я вирішила допомогти. Мені стало шкода дітей, і я віддала йому ключі. Брат часто надсилав мені фотографії своєї родини, всі виглядали щасливими. Але через тиждень він подзвонив і попросив приїхати якомога швидше. На дачі сталася пожежа.
Я одразу поїхала. Від дачі не лишилося нічого. Брат мовчки повернув мені ключі, нічого не пояснив і поїхав зі своєю родиною. Пожежники сказали, що причина пожежі — необережне поводження з вогнем. Інспектор навіть припустив, що діти могли грати зі сірниками, і це призвело до пожежі. Я отримала висновок і вирушила до брата. Він жодного разу не зателефонував з того часу. Я сказала йому, що він повинен відшкодувати збитки, адже це його родина. Ввечері мені зателефонувала мама і влаштувала скандал, мовляв, сім’я брата ледве вижила, а я ще вимагаю компенсацію. Я пояснила їй, що діти гралися зі сірниками, і це стало причиною пожежі. Відповідь мами мене дуже здивувала: “Це ж діти, що з них взяти?”