Ранок для Каті почався зовсім не так, як вона очікувала. Син Михайлик постійно плакав і вередував, а чоловік нервово бігав по квартирі, шукаючи свою білу сорочку.
– Катю, де та біла сорочка, про яку я два дні тому просив тебе подбати? – роздратовано запитав він.
Катя втомлено підійшла до шафи, відкрила її і зрозуміла, що сорочка досі лежить у кошику для брудної білизни.
– Пробач, я зовсім забула… Може, я швидко попрасую тобі іншу? – з надією промовила вона.
– Ні, мені потрібна саме ця! Якби я мав десять білих сорочок, не став би хвилюватися. А тепер доведеться вдягнути ту, де пляма! І цілий день ходити в куртці, щоб її приховати! – обурено вигукнув чоловік.
Катя спробувала його заспокоїти:
– Але там лише маленька плямка, майже непомітна. Ніхто навіть не зверне уваги.
– Я зверну увагу, Катю! Сьогодні дуже важливий день! У мене презентація, яка може вирішити питання про моє підвищення! – кричав він.
Катя вже готова була здатися, коли її за рукав потягнув Михайлик:
– Мамо, я не хочу в садочок, у мене болить животик.
– Михайлику, в тебе щоранку болить животик. А мама не може запізнитися на роботу, – втомлено відповіла Катя.
Після довгих вмовлянь вона все ж залишила сина в дитячому садку і поспішила на роботу. Але там її вже чекала начальниця, Віра Петрівна, яка, очевидно, була не в найкращому настрої.
– Катерино, яка несподіванка! Сьогодні запізнення всього на 15 хвилин! – саркастично зауважила вона.
– Віро Петрівно, я можу пояснити… – почала Катя.
– Не треба пояснень! Затори, погода – все це мене не цікавить! – перебила її начальниця.
Катя відчула, що нерви ось-ось здадуть, і вирішила взяти відпустку. Після важкого дня вона зайшла до супермаркету за продуктами. Там касирка запропонувала взяти участь у розіграші призів. Спочатку Катя не хотіла, але після вмовлянь погодилася – і виграла іграшкового кролика.
Коли Катя повернулася додому, її здивувала несподівана картина: чоловік готував вечерю і вибачався за свій ранішній спалах.
– Я був неправий. Давай проведемо ці вихідні разом? – запропонував він.
Катя посміхнулася:
– Це вже не так важливо. Ти не повіриш, але я сьогодні виграла!
– Що саме? – зацікавився чоловік.
– Кролика, – сміючись, відповіла вона.
– О, це точно цікава історія! Розкажи все з самого початку, поки я готую вечерю. У нас попереду цілі вихідні! – сказав він, обійнявши її.