Юлія поспішала на роботу, коли раптом згадала, що забула вдома важливий річний звіт. Не гаючи часу, вона попросила у начальника дозвіл швидко відлучитися та повернулася додому. Але, зайшовши в квартиру, вона не очікувала побачити там чоловіка в компанії іншої жінки.
Попри шок і біль, Юлія зберегла зовнішній спокій. Без жодних сцен вона просто сказала, що зайшла забрати потрібні документи, і вийшла з дому. Проте на роботі їй було важко зосередитися—кілька разів вона вибігала до вбиральні, щоб дати волю сльозам.
Вона не хотіла, щоб колеги дізналися про її особисту драму, тому зібрала всю силу волі та вдала, що все гаразд. Увечері її чоловік зустрів її біля офісу з букетом квітів і запросив на романтичну вечерю, ніби нічого не сталося. Але Юлія залишалася відстороненою, мовчки сиділа за столом, не бажаючи говорити про зраду. Вночі, замість звичного ліжка поруч із чоловіком, вона лягла спати на дивані у дитячій кімнаті.
Наступного ранку вона знайшла на кухні подарунок і приготований для неї сніданок. Але замість того, щоб розгорнути подарунок, вона прийняла інше рішення. Вона переїхала до їхньої нової квартири, яку вони ще тільки планували відремонтувати, і кілька днів ігнорувала дзвінки та повідомлення чоловіка.
Юлія обдумала всі можливі варіанти, і зрештою вирішила дати чоловікові другий шанс. Але вона не збиралася пробачати його так легко. Вона залишиться тут сама на деякий час, змусивши його відчути самотність і каяття. Лише після цього вона вирішить, чи зможе знову впустити його у своє життя.