### **Неочікувана пропозиція на уроці математики**
Алла Василівна була однією з тих учителів, яких учні поважали й захоплювалися. Її уроки математики завжди були захопливими, а складні теми вона пояснювала так легко, що навіть найважчі рівняння ставали зрозумілими. Вона не просто навчала, а надихала, пробуджуючи в дітях цікавість до предмета.
Цього дня, як завжди, вона стояла біля дошки, пояснюючи нову тему, а її голос лунав впевнено та спокійно. У класі панувала робоча атмосфера, коли раптом двері відчинилися, і на порозі з’явився незнайомий хлопець.
Його несподівана поява викликала здивування серед учнів. Алла Василівна зупинилася й уважно подивилася на нього. Хлопець був одягнений у стильний костюм, у руках тримав розкішний букет квітів, а в його очах горіла рішучість.
Весь клас затамував подих, не розуміючи, що відбувається. Хлопець, не гаючи жодної секунди, підійшов до вчительки й опустився на одне коліно. У класі запала глибока тиша, усі з хвилюванням спостерігали за цією несподіваною сценою.
З коробки, яку він тримав у руках, з’явилася витончена каблучка з блискучим каменем. Його голос прозвучав чітко та впевнено:
— **Алло Василівно, відтоді, як я дізнався про вас, я зрозумів, що ви — особлива людина. Ваше терпіння, мудрість і здатність надихати зачарували мене. Ви не просто вчителька, ви — справжній приклад для наслідування. І я хочу, щоб ви стали частиною мого життя назавжди. Чи погодитеся ви вийти за мене?**
Учні були вражені. Усі завмерли, не знаючи, як відреагує вчителька. Алла Василівна також застигла на мить, а в її очах з’явилася ціла гама емоцій — подив, хвилювання, нерішучість.
Хлопець дивився на неї з надією, його серце, здавалося, билося так голосно, що його могли чути всі навколо.
Настала напружена тиша.
А потім… на її обличчі з’явилася лагідна усмішка.
— **Так…** — тихо промовила вона.
Зала вибухнула оплесками. Учні, які ще хвилину тому не могли повірити у те, що відбувається, тепер радісно підтримували свою вчительку.
Хлопець підвівся, обережно взяв її руку й ніжно вдягнув каблучку на палець. Вони обійнялися, ніби знайшли один одного серед нескінченних математичних формул і теорем.
Цей день став для всіх незабутнім. У стінах школи, серед чисел і рівнянь, народилося рівняння щастя — двоє людей знайшли свою гармонію.