Було вже чотири місяці, як ми мешкали окремо. Я давно хотіла відпочити на морі, і ми нарешті з’їздили. На той момент у чоловіка був кредит і якийсь час він уже не працював. На відпочинок чоловік наважився нелегко. Це окрема історія. Відпускати мене саму він не хотів, та й мені не хотілося їхати без чоловіка. А сам він увесь час повторював: — Як мені поїхати на відпочинок, коли мама живе в орендованій квартирі. Значення його натяків я не розуміла, адже наш відпочинок оnлачувала я. І навіщо він мені все це казав, я не розуміла. Напевно, я мала запросити і свекруху поїхати з нами. Але справа в тому, що за всі ці роки нашого подружнього життя чоловік усіляко намагався вішати на мене відповідальність за щастя його мами, і почуття провини, коли я відмовлялася взяти на себе цю відповідальність. Але чому я маю це робити? У свекрухи четверо дорослих дітей, кожен має свою роботу.
Тільки мій чоловік нещодавно звільнився. Я сама не мільйонер. Я відкладала гроші майже рік на цю поїздку. Зрештою ми з чоловіком поїхали, відпочили, повернулися і кожен у свій дім. Спільного житла ми ще не мали. Чоловік не працював уже чотири місяці, але йому ніяк не вдавалося влаштуватися на роботу за цей час. То потрібної освіти немає, то потрібен великий досвід, то тимчасова прописка не підходить. Ніхто з родичів чоловіка не хотів доnомогти йому з пропискою, боя лися, що він претендуватиме на їхню квартиру. У результаті прописку йому зробила моя мама.
До того, як вийти заміж, я баrато працювала і в мене була чимала сума заощаджень. Я вирішила сама оформити іnотеку. І чоловік нарешті влаштувався на роботу. Ми мали вже разом працювати і налагодити наше життя, коли я дізналася, що вагітна. Дитина була бажана, тільки я не планувала піти в декрет у найближчі 5 років. Ми з чоловіком вирішили, що народжуватимемо, без варіантів. А також вирішили, що дитина має наро дитися в офіційній сім’ї, тому подали заяву до РАЦСу. Незважаючи на те, що свекруха була пенсіонеркою, їй також вдалося оформити іnотеку. Вона могла б придбати маленьку двокімнатну квартиру на околиці міста, але мала завищені вимоги. Взяла кімнату в комуналці в самому центрі міста. Через деякий час вона почала скаржитися, що умови її не влаштовують , але це зовсім інша історія.