Цієї суботи у мого сина мало бути весілля. Але наречена кинула його за три дні до церемонії, і це була б ганьба на все село… Тоді в мене виникла геніальна ідея. Ніхто навіть не здогадався, що під час весілля “невістка” була несправжньою.

Advertisements

У Стаса було улюблене заняття: кожного разу, коли йшов дощ, він виходив на вулицю, щоб побігати і пострибати по калюжах. Ось і цього разу він весело стрибав по калюжах, а за ним з ніжністю спостерігала його мама Олена. Вона була готова на все, аби лише побачити посмішку на обличчі свого сина. Зовсім недавно Олена вигнала чоловіка, який знущався над нею та 2-річним Стасиком. Чоловік постійно пив, не працював, не приносив додому жодної копійки та часто піднімав руку на дружину і дитину. Олена довго намагалася підтримати його, але зрозуміла, що для нього друзі та алкоголь завжди будуть важливішими за сім’ю.

Олена заробляла на життя, торгуючи квітами на ринку. Одного разу до неї підійшла незнайома жінка.
— Доброго ранку. Ви вільні в суботу?
— Так. А ми знайомі?
— Ні, — відповіла жінка.
— А в чому справа?
— У мого сина в суботу весілля. Але наречена покинула його три дні тому. Це така ганьба на все село… Ніхто її не бачив, тому я подумала: чи не могли б ви побути в ролі нареченої на кілька годин?

Олена була приголомшена цією пропозицією, але від вигляду жінки їй стало боляче за неї. Вона виглядала вкрай засмученою, і Олена уявила, як страждає її син.
— Я згодна, — несподівано для себе відповіла Олена.
— Мила моя, дякую тобі величезне, — полегшено зітхнула жінка. — Я за вами спостерігала вже більше тижня, знаю, що ти одна з сином. Ніхто вас не зустрічає після роботи. Ходімо, підберемо тобі сукню.

Весілля виявилося неймовірно веселим. Олена і наречений, граючи свої ролі, сиділи за столом, розмовляли і пізнавали один одного. Вони розуміли, що ведучий може поставити несподівані питання, тому намагалися краще підготуватися. За столом сидів і Стас, який ніколи не бачив свою маму такою щасливою.

Свято пройшло чудово, і ніхто з гостей нічого не запідозрив. Наприкінці вечора до Олени підійшла мама нареченого:
— Спасибі тобі, Оленко, величезне! Ти нас дуже виручила. Розлучишся, коли захочеш. Завтра мій чоловік відвезе тебе і Стасика назад у місто.
— Яке місто, яке розлучення, мамо? — відповіла Олена.

Через три місяці все село дізналося, що молоді чекають на дитину.

Advertisements